Накопичувальна система пенсійного страхування: хто заплатить?

Печать

Останнім часом державний бюджет України, а також бюджет Пенсійного фонду, все частіше стикаються з проблемою подолання дефіциту. У зв’язку з цим влада обирає найбільш прості заходи, а саме вдається до окремих ініціатив з метою збільшення податкових надходжень. Водночас дії держорганів практично не підтримуються економічними стимулами, які б сприяли залученню додаткових платежів до бюджету. Але одним із таких стимулів, на чому наполягають експерти Інституту розвитку економіки України, могло б стати запровадження Накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (НСПС).

Фото: Макс Левин

Розрахунки показують – додаткове навантаження на систему державних фінансів у зв’язку із перерозподілом частини внесків із Пенсійного фонду України (ПФУ) до Накопичувального фонду (НФ) та розміщення частини пенсійних накопичень в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) не буде занадто великим: у 2014 р. – 2,4 млрд. грн. (0,5% доходів Зведеного бюджету); в 2015р. – 3,9 млрд. грн. (0,7%); 2016р. – 5,7 млрд. грн. (0,97%); 2017р. – 7,56 млрд. грн. (1,2%); 2018р. – 9,7 млрд. грн. (1,4%); у 2019р. – 12,0 млрд. грн. (1,6% доходів Зведеного бюджету) і надалі помірно зростатиме лише за рахунок збільшення номінальної заробітної плати учасників НФ та залучення до НСПС нових наймолодших категорій застрахованих осіб.

Ключовими функціями запроваджувальної Накопичувальної системи стануть створення і забезпечення функціонування механізмів переливу капіталу, а також розподілу фінансових ресурсів між основними економічними суб’єктами: населенням, організаціями та державою. Від того, наскільки ефективно будуть діяти ці механізми, буде залежить стан і рівень розвитку національного ринку і економіки в цілому, що особливо важливо в умовах виходу з фінансово-економічної кризи. Також поряд із вирішенням питань додаткового пенсійного забезпечення, НСПС створить потужне джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для фінансування реального сектору економіки, забезпечить зростання на цій основі ВВП України та збільшення податкових надходжень до бюджету, створить позитивний багатовекторний вплив на соціально-економічний та політичний розвиток країни, а наявність стабільного джерела фінансування державного боргу з НСПС, ефект від зростання ВВП та збільшення податкових надходжень до державного бюджету суттєво компенсують у перші роки та зведуть до нуля у майбутньому незначне зменшення надходжень до Пенсійного фонду України.

Як показує досвід розвинутих ринкових економік світу, накопичувальна система пенсійних активів, окрім реалізації соціальної функції, виконує системну функцію акумулювання коштів населення та трансформації їх в довгострокові інвестиційні ресурси. Чого дуже не вистачає реальному сектору української економіки. В поточних надзвичайно складних умовах потребує удосконалення і систематизація принципів функціонування та напрямків інвестування пенсійних активів, визначення пріоритетних на даному етапі завдань держави в законодавчій та організаційній сфері задля посилення довіри та популяризації запровадження Накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування серед населення України.

Особливо слід відзначити, що такі накопичення стають власністю наших громадян із правом успадкування і заповідання. Тільки за перший рік на пенсійних рахунках громадян буде накопичено близько 4,5 млрд. грн., а до 2020 року – 110 млрд. грн. Інформацію у вигляді виписок про надходження на індивідуальні пенсійні рахунки станом на 1 січня 2016 року можуть отримати близько 10 млн. громадян України. А участь у НСПС створить додаткову мотивацію працівників до офіційного працевлаштування, що зменшить показники рівня безробіття в країні.

Нарешті, пенсійна реформа і, зокрема, запровадження Накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не тільки в нашій країні є важливою складовою економічних реформ, реформ охорони здоров’я та соціального страхування. Також збільшення нерівності доходів між багатими та бідними і, безумовно, хронічна бюджетна криза залишаються основними ризиками багатьох національних економік. Тому нам не треба і надалі зволікати з проведенням пенсійної реформи.

Тэги: пенсионная реформа
Печать
Материалы по теме
Читайте в разделе
Топ тема

Выбор читателей