Винница. Незаконное назначение на должность

Печать

Звертаємо увагу на Вінницький феномен, який потребує Вашого термінового втручання. Історія цього феномену почалася восени 2010 року, коли на посаду помічника начальника Вінницької установи виконання покарань № 1 було призначено Гудзя Олександра Сергійовича.

Декілька вступних слів про нашого героя — Гудзь Олександр Сергійович 1946 року народження, наприкінці 90-х років в спеціальному званні старший лейтенант внутрішньої служби очолює Стрижавську виправну колонію № 81. В 2001 році за допущені прорахунки у службовій діяльності (масова втеча засуджених з території охороняємого об’єкту, зловживання у фінансово-господарській сфері) зазначену особу звільняють з органів кримінально-виконавчої системи та порушують відповідні кримінальні справи. В 2002 році одну із згаданих кримінальних справ закривають в зв’язку із відсутністю в діях Гудзя О.С. складу злочину.

В 2004 році постановою Вінницького районного суду іншу кримінальну справу на стадії судового слідства закривають на підставі Закону України «Про амністію». Таким чином, вину Гудзя О. доведено у встановленому законодавством порядку, адже по зазначеній справі відсутній виправдовувальний вирок, і у відповідності до статті 17 Закону України «Про міліцію» від 03.11.2011р. на службу не може бути прийнята особа стосовно якої було винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Однак, не будемо заглиблюватись в алегоричні лабіринти, а спробуємо навести яскравий приклад повної безвідповідальності перед законом, покривання злочинних механізмів в підконтрольних відомствах та тотального розкрадання державних коштів.

В березні 2011 року вищевказана особа призначається заступником начальника Вінницького обласного управління з питань виконання покарань по напряму ресурсне забезпечення з правом підпису фінансових документів. Це призначення викликало бурхливу реакцію серед співробітників кримінально-виконавчої системи Вінницької області, адже людина притягувалась до кримінальної відповідальності за злочин в сфері службової діяльності, її вину доведено в судовому порядку і «маємо те, що маємо». Як взагалі її можна було поновити на службі, яким чином таке могло статися? Чому екс-міністра внутрішніх справ в аналогічній ситуації притягують до відповідальності, а в нашому випадку про це навіть не йде мова. Можливо Гудзь О. адміністративно-господарський геній? Але простому пересічному громадянину, який щоденно живе думкою про те, що їсти завтра, хочеться впасти на коліна і вигукнути – «Позбав, Боже, Україну від таких геніїв, а з дурнями українці розберуться самі».

Доречним буде його особистий коментар з цього приводу: «моє перебування на посаді вирішено з начальником управління Люхом В. в обмін на квартирне питання, яке для нього буде вирішувати мій сват Коровій В., заступник Вінницького міського голови».

Таким чином, використовуючи свої давні, більш ніж дружні стосунки з керівником УМВС України у Вінницькій області Ноніком В. (обидва одружені на рідних сестрах, тобто перебувають у тісному родинному зв’язку), Люх В. допоміг особі, яка нас цікавить, приховати факт притягнення її до кримінальної відповідальності та закриття справи за нереабілітуючими обставинами – на підставі Закону України «Про амністію», шляхом вилучення зазначеної інформації із відповідної бази даних органу внутрішніх справ області.

До речі, з призначенням на посаду начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області В’ячеслава Люха в липні 2010 року змінився стиль керування системою області. І це звісно нормальне явище, але чи нормально, що мозок у нього «жіночий»? Ні, Ви тільки нічого такого не подумайте, з орієнтацією там все аж занадто традиційно, це можуть підтвердити всі працівники системи, чого варті його розважальні заходи із дівчатами легкої поведінки в закладах на добре відомій усім вінничанам об’їзній дорозі. Хто ж той мозок? Ганна Тітовська-Фурманюк виявляється для В. Люха не тільки мозком, а ще й чимось більшим, мабуть вже занадто інтимною людиною.

Отак люди, вчіться як треба і «чим» працювати щоб обіймати відповідні посади та отримувати офіцерські звання і не завжди, щоб стати офіцером потрібно мати хоч якусь честь та гідність. До мети – по трупам, або «по рукам». Дана працівниця робить те, що захоче. Г. Тітовська-Фурманюк – ніби-то колишня журналістка, яка і зараз тісно співпрацює з засобами масової інформації, висвітлює події, новини та життя кримінально-виконавчої системи області, що фактично не передбачено її займаною посадою.

Отже, пояснити факт отримання нею за 2011 рік коштів в сумі 10 тис. грн. від телевізійної служби новин телеканалу 1+1 в умовах, коли антикорупційним законодавством прямо заборонено позаслужбову діяльність осіб начальницького складу правоохоронних органів, що має на меті отримання прибутку, досить просто – маючи протекцію начальника управління вона мабуть читає інші нормативні документи або трактує їх на кшталт «закони пишуться для того, щоб їх порушувати».

А якщо хтось хоче улаштуватись на службу – потоваришуйте з Ганною і начальник відразу вас прийме. Саме так - усі переміщення по службі, прийом або звільнення відбуваються з подачі Ганни. З ким вона дружить і хто їй подобається – той буде працювати, а хто ні – шукай іншу роботу. Як говорять люди «Ганна – керує системою». Власної думки, гідності та честі В. Люх не має. Його діяльність зводиться до власного збагачення за рахунок держави, тому що оцінкою діяльності працівників кримінально-виконавчої системи області є не якісне виконання покладених на них службових обов’язків, а бездоганна відданість у вирішенні особистих інтересів Люха В.

Практика продажу посад за його правління набула ознак масовості. Для цього він призначив на посаду керівника кадрового підрозділу області людину, яка за свою службу взагалі не мала ніякого стосунку до роботи з персоналом, дилетант, для якого слово честь мундира обраховується в грошових одиницях, адже кожна офіцерська посада окремо тарифікується від 300 до 1 тис. $ і т.д. Така «далекоглядна» кадрова політика неодмінно дає відповідний результат. Для прикладу можна навести сумнозвісні події в Піщанській установі в березні 2012 року, коли внаслідок бездарної розстановки кадрів сталася групова втеча засуджених з території охороняємого об’єкту, адже на посаду начальника оперативного відділу колонії призначили людину, яка прослужила в системі виконання покарань менше ніж півроку.

Для повноцінного розуміння ситуації слід згадати ще одну персону, завдяки якій зазначені вище особи опинились на своїх посадах – начальник Вінницької УВП № 1 Маціпура В., діяльність якого можна відзначити спробою групової втечі засуджених до довічного позбавлення волі в липні 2011р. та систематичними випадками незаконної передачі особовим складом установи заборонених предметів особам, які тримаються під вартою. І такий стан справ цілком закономірний, адже грошове утримання персоналу розподіляється за принципом спочатку найближче оточення, ну а що залишиться всім іншим. Згадуючи цю одіозну фігуру неможливо оминути увагою факт скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди в грудні 2011 року, внаслідок якої загинула людина.

Який фінал цієї історії? Саме так. Вінницький РВ УМВС майже миттєво відмовив у порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України. Хто і куди звертався в цій ситуації, напевно, Ви вже здогадались. Питання тільки в тому, що в такому ж випадку на початку 2012 року, - мова йде про перших осіб Тернопільщини, було проведено неупереджену перевірку причетних, не дивлячись на займані ними посади та надано принципову оцінку їх діям.

Але повернімося до нашого героя, - завдяки «плідній» діяльності Гудзя О., при плануванні видатків на харчування засуджених не враховуються повна потреба в усіх продуктах, а також їх наявність на складі. Питання забезпечення різноманітності страв в установах не вивчається. Забезпечення в усіх установах проводиться в основному за рахунок коштів загального фонду. Однак, за умови недостатнього фінансування, окрім бюджетних асигнувань (постанова КМУ №653 від 22 квітня 1999р.), установами виконання покарань на утримання засуджених використовуються кошти підприємств установ виконання покарань. Коштів спеціального фонду на ці цілі керівництво установ не залучає, або, тому що вони існують фактично тільки на папері, або використовуються керівництвом управління не за призначенням.

Внаслідок цього виникає ситуація, коли деякі підприємці області здійснили поставку відповідної продукції установам ще у серпні-вересні минулого року, а розрахунок з ними досі не проведено. Наведене вище, стосується усіх без виключення колоній області, заборгованість за поставлену продукцію тільки у Вінницькій УВП № 1 складає 10 тис. грн.

Ще одним кричущим фактом повної безкарності та тотального нехтування антикорупційним законодавством з боку Гудзя О. є збір коштів з підконтрольних установ виконання покарань області на витрати начальнику управління. Щомісячна сума внеску начальників установ складає 3,5 тис. $.

Викладені нами факти не є вичерпними та свідчать про те, що в органі виконання покарань обласного рівня займають керівні посади особи, які своїми діями ганьблять високе звання «державного службовця», зловживаючи службовим становищем, створюють передумови хабарництва, своєю поведінкою негативно впливають на моральний стан персоналу області. Отож, закликаємо Вас провести об’єктивну перевірку по зазначеним фактам і обставинам та припинити цей безлад і свавілля, що відбувається в УДПтС України у Вінницькій області.

З глибокою повагою до Вас, група співробітників яким дійсно хочеться реорганізації ДПтСУ та змін до кращого.

Тэги: Винница, коррупция
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?