Додаток. Президенту України

Печать

Президенту України Януковичу В.Ф.
Іринюка Анатолія Васильовича,

ШАНОВНИЙ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ!!!

Ще 31.12.1999 р. листом № 7/2-6428-99 заступника Генерального прокурора України Колінько О.М. було надано доручення ДПА України та МВС України перевірити мою заяву про крадіжку електроенергії ТОВ “Вугілляпостачінвест”. 20.06.2000 р. листом № 07/2-6428-99 Перший заступник Генерального прокурора Гарник М.В. дав аналогічне доручення з цього приводу ДПА України, МВС України та СБУ. Проте ці доручення не були виконанні належним чином, винних непритягнуто до відповідальності і тільки після особистого прийому Генеральним прокурором Васильєвим Г.А., 09 лютого 2004 р. (!!!!!!) було порушено кримінальну справу № 49-1254. Все це свідчить, що на протязі 7 років (!!!!!) посадові особи правоохоронних органів своєю злочинною бездіяльністю приховували тяжкий злочин.

На протязі багатьох років розслідування цього злочину навмисно саботувалося владою, в зв’язку з чим я звертався у безліч інстанцій. Як свідчать матеріали “перевірки”, яка “проводилась” в СБУ за дорученням Президента України від 12.05.05 р., розслідування цих злочинів також навмисно не проводились, а тому я особисто не відчув ніяких змін в країні. З невідомих мені причин СБУ на мене “образилось” і не бажає здійснювати об’єктивну перевірку моїх скарг: між відповіддю колишнього заступника Голови СБУ О. Касьяненко та екс-Голови СБУ О. Турчинова – різниця відсутня.

16.05.05 р. я оскаржив рішення в.о. Генерального прокурора України Винокурова С.М. від 29.04.2005 р. за № 06-6151-04 щодо відмови в скасуванні незаконної постанови слідчого Сандиги В. від 17.03.2005 р. про закриття кримінальної справи № 49-1254 та відмови розглядати мої заяви-повідомлення про скоєння злочину працівниками Верховного Суду України та працівниками Генеральної прокуратури України та оскаржив його 05.05.05 р. Генеральному прокурору Піскуну С.М., проте в порушення ст.ст. 234-236 (три дні) КПК України “рішення” Генерального прокурора Піскуна С.М. від 13.06.05 р. отримана мною лише 18.06.05 р.

Вищезазначене рішення Піскуна С.М. абсолютно ідентичне рішенню заступника Генерального прокурора України Шокіна В.М. від 22.04.2005 р. та в.о. Генпрокурора Винокурова С.М. від 29.04.05 р. Поспішність, з якою приймаються абсолютно одинакові рішення, свідчить про намагання як найшвидше похоронити розслідування кримінальних справ № 49-1254 та 49-800 виключно з політичних мотивів, так як до крадіжки електроенергії причетна корпорація “ЄЕСУ”, яку на той час очолювала колишній Прем’єр-міністр Тимошенко Ю.В., а документальні докази, які знаходяться в цих кримінальних справах, КРУ та СБУ знищили в «законному порядку за давністю».

Вважаю, рішення екс-Генерального прокурора України Піскуна С.М. незаконним, немотивованим, яке прийняте без вивчення всіх обставин скоєння злочину, з грубим порушенням норм КПК України та законів України, що призвело до грубого порушення моїх конституційних прав, та покриття ряду тяжких злочинів.

Відповідно до поданої мною скарги на рішення в.о. Генпрокурора Винокурова С.М. я повністю спростував незаконність постанови слідчого Сандиги В.В. від 17.03.2005 р., а прокурори, в тому числі Генпрокурор Піскун С.М., в своїх рішеннях надають стандартну відписку «Підстав для скасування постанови про закриття кримінальної справи не вбачається,” “підстав для реагування відносно працівників Генпрокуратури, не вбачається» , не спростовуючи та не перевіряючи моїх доводів та фактів. Крім того, з рішення в.о. Генпрокурора Винокурова С.М. мені як громадянину не зрозуміло, чи залишає він в силі рішення прокурора-відділу Безуглого Р.Д. та заступника Генпрокурора Шокіна В.М., так як не зрозуміло на яку мою (відсутня дата) скаргу відповідає Винокуров С.М. і чому в кінці посилається на ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», а не на норми ст.ст. 234-236 КПК України та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», хоча всі ці закони однозначно вказують, що рішення про припинення листування з громадянином приймає лише керівник органу, тобто Генеральний прокурор України. Генеральний прокурор України Піскун С.М., ухиляється від розгляду моїх скарг в строки передбачені КПК України, а також особистого прийому, що гарантовано мені Конституцією України та іншими Законами України та Указами Президента України.

Крім того, на сьогоднішній день в силі рішення законного Генерального прокурора України Васильєва Г.А. від 17.02.2004 р. за № 06-379вих-04 про об’єднання моїх матеріалів з матеріалами кримінальної справи № 49-800 в одне провадження, а згідно ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов’язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства.

Хочу звернути Вашу увагу, що мої доводи та факти, які наводяться нижче і які я наводив високопоставленим працівникам Генпрокуратури Шокіну В.М., Винокурову С.М., Піскуну С.М. навмисно не перевіряються та ігноруються з політичних мотивів. Зокрема:

I. В рішенні не вказані дати моїх скарг які були розглянуті, що дає можливість порушувати терміни розгляду моїх скарг в порядку ст.ст. 234-236 КПК України, як наприклад, старший прокурор відділу Безуглий Р.Д. один місяць розглядав скаргу на постанову від 17.03.2005 р. замість трьох днів, які установленні законом і не був за це притягнутий до відповідальності.

II. Заступник Ген прокурора Шокін В.М. взяв на себе відповідальність за скоєння тяжкого злочину посадовими особами НДЦ Міненерго, ЗАТ ПФК «ЄЕСУ», ДПА СБУ та прокуратури, адже на сьогоднішній день достатньо підстав для перекваліфікацію злочину на більш тяжкий та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, і тільки з призначенням Тимошенко Ю.В. на посаду Прем’єр-міністра України, Генпрокуратура «технічно» звернула слідство по справі № 49-1254, хоча її допит планувався на початок січня 2005 р., про що я був повідомлений слідством.

III. Постанова від 17.03.2005 р. прийнята з однією лише метою – не допитувати по справі Прем’єр-міністра Тимошенко Ю.В. та діючих співробітників правоохоронних органів, які напряму причетні до скоєння тяжких злочинів, та надати можливість знищити Акт КРУ від 21.08.97 р. і журнал реєстрації факсограм Дніпровського РДЦ.

IV. З рішення незрозуміло, що мав на увазі Шокін В.М. заявляючи, що «….підстав для скасування прийнятого рішення у справі ( постанова від 17.03.2005 р.), на даний час, не вбачається». Можливо, чесніше і вірніше сказати, що я повинен чекати коли черговий Прем’єр-міністр України впаде в немилість?!

V. Щодо скоєння злочину працівниками Верховного та Печерського судів, то я наполягаю на винесенні мотивованої постанови, як того вимагає ст. 97 КПК України: три зовсім різні касаційні скарги були навмисно вшиті (без розгляду Верховним Судом України) в одну справу і здані в архів, тому що мова там іде про діючих співробітників СБУ, один з яких паралельно займає високу посаду в Управлінні Державної служби (Курман С.Є.).

VI. В рішенні Генпрокурора не спростовуються ті доводи, які я викладав в своїх неодноразових скаргах на постанову про закриття кримінальної справи № 49-1254 та рішення старшого прокурора відділу Безуглого Р.Д., що є грубим порушенням ст.ст. 234, 236 КПК України та моїх конституційних прав. Ще раз додатково викладаю ті факти, перевірку по яких слідство навмисно ухилилося:

1. Посилання слідства на неможливість встановлення факту незаконного отримання електроенергії ЗАТ “ПФК ЄЕСУ” в розмірі 39,5 млн.кВт. год через знищення документації спростовується відображенням цього факту в Акті КРУ від 21.08.98 р. в журналі реєстрації факсограм Дніпровського РДЦ, які на цей момент перебувають в розпорядженні слідства і можуть бути знищені, тому що конкретно доводять вину посадових осіб ЗАТ ПФК “ЄЕСУ” та НДЦ Міненерго України.

2. З листа Народного депутата України Тимошенко Ю.В. від 17.09.2002 р. за № 13/0050 на мою адресу, достовірно відомо про вилучення всієї документації ЗАТ ПФК “ЄЕСУ” правоохоронними органами (кримінальна справа № 49-800 була порушена в 1997 р.), а тому за збереження документальних доказів відповідальність несуть правоохоронні органи, які чомусь навмисно затягували розслідування кримінальної справи № 49-1254 виключно з політичних мотивів, а в подальшому незаконно закрили цю кримінальну справу, боячись допитувати нині діючого Прем’єр-міністра України.

3. Слідство не провело необхідної судово-бухгалтерської експертизи фігуруючих у справі суб’єктів господарської діяльності.

4. Не була перевірена законність ведення на території України господарської діяльності російсько-казахського підприємства ВБО “Будіндустрія” (м. Байконур), яке правоохоронці іменували “фіктивним”, а із постанови від 17.03.2005 р. слідує, що воно вело активну, колосальну господарську діяльність і був допитаний його представник в Україні, повноваження якого не перевірені і факт реєстрації ВБО “Будіндустрія” на Україні не перевірявся.

5. Слідство не встановило на якій підставі співробітник СБУ Петров О.К. перевіряв господарську діяльність ВБО “Будіндустрія”, допитував його представника, а в подальшому незаконно знищив документи, щодо незаконної господарської діяльності цього підприємства на території суверенної України.

Під час розслідування кримінальної справи по звинуваченню Федура А.А., встановлено, що ВБО “Будіндустрія” взагалі не вела господарської діяльності на території України (кримінальна справа № 1-56/04 – Солом’янський районний суд м. Києва).

6. Слідство взагалі обійшло увагою той факт, що всі ці роки із-за моїх намагань встановити осіб, які викрали електроенергію належну ТОВ “Вугілляпостачінвест” я був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності по справі № 0219 по факту “ухилення від сплати податків невстановленими(!!!!!!) особами” під керівництвом бувшого начальника СВ ПМ ДПА в Луганській області Молодика В.В., який в подальшому мав відношення до розслідування (?!) кримінальної справи № 49-800, був тривалий час заступником Голови ДПА України і по логіці розвитку подій ближчим часом, мабуть з’явиться на важливій посаді в Генпрокуратурі….. За час проведення розслідування правоохоронні органи послідовно знищували документацію, яка має відношення до встановлення істини по кримінальним справам № 49-1254 (49-800), але на щастя залишилися Акти і описи конкретної знищеної документації і особи, які це робили, яких слідство зобов’язано допитати.

7. В постанові не йде мова про договір ПЄ-01/96, який був укладений між ТОВ “Вугілляпостачінвест” та ЗАТ “Торговий дім “Україна-Литва” та наданий мною слідству, на підставі якого в законному порядку на Дніпрообленерго в розпорядження ЗАТ ПФК “ЄЕСУ” було поставлено 150 млн.кВт год., але із-за невиконаня умов Договору з боку ЗАТ “Торговий дім “Україна-Литва” ця поставка була анульована 14.10.1996 р., що підтверджено показами представника ТД “Україна-Литва” і, без письмової згоди ТОВ “Вугілляпостачінвест” в цей день чомусь з’явилася факсограма № 03-33/4975 про поставку від імені ТОВ “Вугілляпостачінвест” на адресу ЗАТ “ПФК ЄЕСУ” для ПК “Дебют” 39,5 млн.кВт год. , не встановлено з ким розрахувалося за цю електроенергію ЗАТ ПФК “ЄЕСУ”. А це неможливо встановити без допиту керівництва “ЄЕСУ”. Слідство не встановило де зник цей весь об’єм електроенергії в розмірі 150 млн.кВт год., який належить ТОВ “Вугілляпостачінвест” і чия електроенергія, відповідно до листа “ЄЕСУ” № 141/1244 від 18.10.96 р. надійшла споживачам ДАЕК “Дніпрообленерго” в наступних об’ємах: ДМК ім. Дзержинського – 55,0 млн.кВт год. та КГГМК “Криворіжсталь” – 52 895 370 кВт/год.??

8. Поставка електроенергії на адресу компанії “Данко” здійснювалося в установленому законом порядку, факт наявності необхідних об’ємів електроенергії в розпорядженні ТОВ “Вугілляпостачінвест” завжди перевірявся на Трипільській ТЕЦ і НДЦ Міненерго, поставки були здійсненні набагато раніше, ще до укладення контракту з ЗАТ “Торговий дім Україна-Литва”. Незрозуміло, чому слідство не провело допитів керівництва “Данко” з цього питання та не провело очних ставок зі мною.

9. Твердження заступника директора НДЦ Світелика О.Д., що факсограми НДЦ були “намірами реалізації електроенергії, а не здійсненим фактом”, взагалі не витримує ніякої критики і елементарно спростовується реєстрацією цих факсограм на 5 (!!!!!) підрозділах Міненерго і оригіналом підпису самого Світелика О.Д.

10. Не відповідає дійсності абсурдне твердження заступника начальника цеху палива-подачі Трипілльської ТЕЦ Ченцова Є.К., що робилися документи на підставі ксероксних печаток: всі документи перевірялися в інших службах ТЕЦ, візувалися і перевірялися в НДЦ. Без оригінальних “мокрих” печаток ніхто би жоден документ не завізував, тому я вимагаю проведення очної ставки з Ченцовим Є.К. так як з цією людиною я ніколи не мав ніяких справ.

11. Слідство не встановило чому перевірки КРУ здійснювалися без участі ТОВ “Вугілляпостачінвест” без витребування у товариства необхідної документації: - про Акт КРУ від 21.08.97 я дізнався тільки під час допиту Петровим О.К. в СБУ 03.09.98 р., а про Акт Обухівського КРУ лише під час допитів слідчим ГПУ Сандигою В.В. по кримінальній справі № 49-1254.

12. Слідство не провело допитів керівника ЗАТ “Торговий дім “Україна-Литва” Левади С.Я., представника ВБО “Будіндустрія” Саркісової К., співробітника СБУ Філона О.І., ряду керівників підрозділів СБУ та їх очних ставок зі мною.

13. Не проведена очна ставка з керівником ПК “Дебют” та “Офіс” Райміхстром Б.Д., адже його покази повністю протирічать моїм та фактичним обставинам справи і не встановлено хто розрахувався за електроенергію, яку поставляли фірми “Дебют” та “Офіс”.

14. Як зазначено в постанові про закриття справи № 49-1254 (арк. 7) було безпідставно реалізовано електроенергії від імені “Вугілляпостачінвест”, фірмі “Данко” і “ЄЕСУ” на суму 2 091 770 дол. США, але слідчий Сандига В.В. не порушив кримінальної справи по цьому факту. Слідство не встановило, чому ВБО “Будіндустрія” та НДЦ Міненерго не звернулися в правоохоронні органи про стягнення заборгованості з ТОВ “Вугілляпостачінвест”.

15. В справі відсутні бухгалтерські документи згідно, яких ВБО “Будіндустрія” розрахувалося з ТОВ “Вугілляпостачінвест”, як стверджує по цьому факту Дашкевич А.В. і слідство обходить увагою той факт, що із-за невиконання ВБО “Будіндустрія” умов договору на поставку вугілля був тривалий Арбітражний процес з ВО “ТорезАнтрацит” і ТОВ “Вугілляпостачінвест” в 1996-97 р.р. по стягненню заборгованості в 3,5 млн. дол. США, яка виникла із-за невиконання взятих на себе зобов’язань ВБО “Будіндустрія”.

16. Незрозуміле твердження в.о. Генпрокурора Винокурова С.М., що «ряд поставлених мною питань не відносився до предмету розслідування справи», адже вони не перевірялися слідчим шляхом ???

По кожному із вище перерахованих пунктів Генеральні прокурори України Медведько О.І. та Піскун С.М. не надали обґрунтованої, мотивованої відповіді, яка б спростовувала мої доводи, що говорить не тільки про непрофісійнсть працівників Генпрокуратури, а не бажання цього робити з політичних підстав.

Враховуючи вищевикладене прошу,- 1. Вжити невідкладних заходів, що надані Вам Конституцією України, щодо усунення порушень моїх конституційних прав та поновлення слідства по кримінальній справі № 49-1254 (49-800).

Печать
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?