Чому економічно не вигідно охороняти природу в місті Києві?

Печать

З такими темпами освоєння дарницьких земель, вже через 10 років ми не побачимо на території району жодної, придатної для людського використання водойми. А дихати будемо у респіраторі.

Дарниця - мальовнича місцевість у самому серці української столиці! Справжній край озер та заток! Вранці, коли постає сонечко, не дивлячись на величезну кількість хмарочосів, Дарницький район усе ще виглядає зеленим і затишним.

Цей приватний будиночок раніше стояв на березі Дарницького озера
Фото: Надано автором
Цей приватний будиночок раніше стояв на березі Дарницького озера

Іще 1917 року вся Дарниця разом з Микільською та Передмістною слобідкою нараховувала 1370 будинків і близько 6 000 осіб населення. В квітні 1935 року Дарниця була включена в межу м. Києва, до неї були приєднані селища: Биківня, Позняки і Осокорки. Тепер Дарницький район займає територію в 292,6 кв. км. Значну частину території району займає сосновий і частково змішаний ліс, загальна площа лісного масиву становить 18,2 тисячі га. З 1958 року в районі інтенсивно проводилася робота по насадженню парків, озелененню вулиць та насадженню лісу, створюються сприятливі природні умови для розведення корисних диких тварин та птахів, а також для розширення площ по насадженню парків, лісу, озеленення вулиць, тротуарів, збільшення дерев чагарникових порід, ягідників, кормових трав, створюються водойми з метою покращання місць для життя тварин і забезпечення кормової бази для них.

Один из "самых пляжных" районов Киева - Дарницкий, где есть большие озера, вокруг которых могли бы быть созданы рекреационные зоны, в этом году снова отделяется от киевлян стеной запретов. Жители Дарницкого района смогут только любоваться водоемами, а отдыхать должны ехать в другие районы города— Александр Бригинец, депутат Киевсовета

Проте, останнім часом Дарниця все більше втрачає репутацію району, який гармонійно поєднує природний та міський ландшафт. День від дня, неначе гриби після дощу, зростають на Дарниці висотні житлові будинки та офісні споруди. Все далі від нас, дарничан, віддаляється Дніпровське плесо, бо ж на самому березі нашої головної, української річки будується «елітне житло». Дарницькі озера перетворюються на будівельні майданчики та зручні сховища будівельного сміття. Нині, тільки чотири водойми можуть використовуватися у рекреаційних цілях – купання, рибальство, – все це потребує серйозних вимог до їхнього санітарно-гігієнічного стану. Сучасний стан Дарницьких водойм викликає серйозне занепокоєння, тому що багато з них забруднені, засмічені, прибережні смуги захаращені несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів, особливо на водоймах, які розміщені на територіях садових товариств. Більшість озер не санкціоновано відгороджені парканами, власники яких нікому невідомі. Також викликає занепокоєння забруднення Дарницьких водойм нафтопродуктами і пов’язане з ними дощових стоків, що спричинено частим розміщенням на прилеглих до водойм територіях автостоянок, гаражно – будівельних кооперативів, АЗС та інших господарських об'єктів без локальних очисних споруд. А, наприклад, озеро Нижній Тельбін штучно перетворене на природній відстійник. Що ж реально можна було б зробити задля збереження чудового парково-водного дарницького ландшафту?

У "Плесо" – комунальному підприємстві, що опікується програмами рекультивації міських водойм та басейну Дніпра, кажуть, що потрібно більш серйозне фінансування. Усі водойми потрібно серйозно чистити і зробити гарні відтоки, щоб вода не застоювалася. Проте, звідки ж узяти те фінансування? У міській раді починають звучати голоси про залучення до справи порятунку київських водойм приватних інвесторів. Проте, в глобальному сенсі це проблему не вирішить - зусиль місцевої влади, навіть столичної, ніколи не вистачить. Тут своє вагоме слово повинна сказати держава – її законодавчі та виконавчі органи, безперечно разом із Київською мерією. Екологічні цілі держави - це збереження природних систем, підтримка їхньої цілісності та життєзабезпечуючих функцій. Чи узгоджуються економічні цілі з екологічними? Так, якщо економіка зазнає втрат через неблагополучної екологічної обстановки, щоправда якщо при цьому є економічно вигідно охороняти навколишнє середовище. Якщо ж економічних інтересів в охороні природи немає, то можливі адміністративні, директивні методи управління господарською діяльністю ніколи не дають жодного ефекту.

Згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", формування економічного механізму охорони навколишнього природного середовища передбачає взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів щодо охорони навколишнього природного середовища на основі економічних важелів і визначає джерела фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища;

Прекрасні наміри і гарний закон! Але чому ж його чудові механізми не спрацьовують у місті Києві й зокрема, в Дарницькому районі? Чому у Дарниці, економічно НЕ вигідно охороняти навколишнє середовище?

Мабуть тому, що великі бонзи індустрії будівництва та енергосектору, які й є найбільшими ворогами і Дарницьких озер і взагалі усього навколишнього середовища столиці,  дають великі хабарі місцевій владі, яка і забезпечує оцю «невигідність»! Але загибель озер – це ще, як кажуть, півбіди! Сморід, спричинений діяльністю сміттєспалювального заводу «Енергія» та Бортницької станції аерації, став невід’ємною частиною повсякденного життя нашого району. Діюча влада постійно переконує нас в тому, що серйозної загрози для здоров’я дарничан названі підприємства не несуть. На офіційному сайті «Київенерго» можна навіть прочитати про те, що «завод «Енергія» - екологічно безпечне підприємство, оснащене сучасними системами екологічного захисту та моніторингу шкідливих викидів у довкілля». Проте реальність інша! Аналіз забору повітря у відповідних санітарно-захисних зонах підприємств показав перевищення вмісту:

по заводу «Енергія»:

• оксиду вуглецю;

• аміаку;

• діоксину азоту;

по БСА ДКО «Київводоканал»:

• аміаку;

• оксиду вуглецю;

• сірчаного ангідриду.

Чому влада так безвідповідально ставиться до цієї проблеми? Чому ми роками чуємо обіцянки поліпшити ситуацію, а «пАкращення» так і не відбулося? За часів «космічного» мера та його «молодої команди» контроль над заводом «Енергія» та Бортницькою станцією аерації належав ГАКівському «Київенергохолдінгу». З приходом Януковича до влади, киян почали запевняти, що все вкраденебуде повернуте до комунальної власності. Включно із енергетичною компанією «Київенерго». Та Партія Регіонів перемогла не для того, щоб повернути «Київенерго» киянам. У грудні 2011 року за 450,5 млн. гривень продано 25%-ий державний пакет акцій «Київенерго». Переможцем конкурсу оголосили компанію «ДТЕК», що є енергетичним підрозділом бізнес-імперії Ріната Ахметова – групи СКМ. Після цієї оборудки пакет акцій «Київенерго» у власності ДТЕК склав 71,82%.Чи готова нинішня влада приймати рішення про припинення діяльності заводу «Енергія»? – Думаю – ні! Чи зроблять це нинішні кандидати – псевдоопозиціонери, які роками не згадували про екологічні проблеми Дарниці, сидячи в зручних парламентських кріслах та Київраді? – Теж, ні!

Влада та пов’язані з нею політики і надалі розповідатимуть про плани реконструкцій, про нестачу коштів й т. ін. Я пропоную Закон (його текст, запропоную на обговорення читачів «LB.ua», наступного разу), який примусить власників екологічно небезпечних підприємств заплатити за свою власну бездіяльність. Забруднюєш атмосферу, немає чистого повітря в Дарниці – компенсуй 50% комунальних платежів дарничанам! Тільки таким чином можна примусити владу і олігархів здійснити реальні кроки по вирішенню екологічних проблем Дарниці.

Тэги: водоемы, Дарница, загрязнение, природа
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?