Чесність напоказ?

Печать

Одна моя закордонна знайома, що живе кілька останніх років в Україні, нещодавно з полегшенням зауважила, що з закінченням виборів якось менше стало повідомлень «президент сказав», «прем’єр відвідав» та інших у стилі «крепчал процент жиров у маслі».

Довіру завойовано, і тепер політики можуть дати ТВ перепочити
Довіру завойовано, і тепер політики можуть дати ТВ перепочити

Можна було б звісно їй відповісти, що після виборів президенту об’єктивно мов заціпило, особливо під час подій у Первомайську, проте правда є такою, що українське телебачення дійсно зробило крок до покращення новин у сенсі їх збалансованої подачі, присутності різних учасників політичного процесу у синхронах (прямій мові в ефірі) та надання їм же можливості реклами на конкретному телеканалі.

Два місяці тому, 19 вересня, було підписано меморандум поміж провідними телеканалами та низкою громадських організацій, за яким телеканали погоджувалися на зовнішній моніторинг новинного та рекламного часу, спрямований на поліпшення збалансованості теленовин. Перед виборами організації-ініціатори, а це Інститут масової інформації, «Телекритика», Академія української преси та комітет «Рівність можливостей» провели проміжну прес-конференцію, на якій було відзначено виразне бажання кількох каналів (передусім «Інтера» та групи каналів Віктора Пінчука) дотримуватися принаймні по можливості певних стандартів при подачі новин. За окремими винятками, як то висвітлення конфлікту Наталки Королевської з соціологами чи конфлікту «Яків Безбах проти ПР» в Дніпропетровську, ці канали показали тенденцію до «пригадування» того, як робляться нормальні новини. Окрім, треба зазначити, Першого Національного та каналу «Україна».

Партия регионов официально потратила на предвыборную кампанию $500 млн, при расчете на то, что Партия регионов получила около 30% голосов, стоимость одного голоса за партию составляет 180 грн. ОО «Батькивщина» потратило около $50 млн – 25 грн за голос, «УДАР» – $40 млн и 40 грн, Компартия Украины – $30 млн и 40 грн, ВО «Свобода» – $20 млн и 20 грн за голос,«Украина – Вперед!» – $150 млн и 1500 грн за голос.— Исследование НБН

Останні тижні жовтня показали продовження позитивних тенденцій. Про це під час презентації моніторингу Академії української преси розповіли провідні українські соціологи. Так, у 3 та 4 тижнях збалансованість подачі новин (присутність декількох точок зору) на «Інтері» зросла до 32% та 28% відповідно. Буде цікавим довідатися, що й на ТВі показник збалансованості особливо не тішив (протягом вересня-жовтня від 21% о 34% новин з двома чи декількома точками зору). Загальні зведені дані, на жаль – завдяки присутності у рейтингу того ж таки Першого Національного (2-3% збалансованості (!)) та «України»  коливалися у жовтні на рівні 18-15%.  Цікава є ситуація із наданням рекламного часу для різних політичних сил: УТ-1 надавав найбільше часу для реклами… «Нашій Україні», «Інтер» для ПР та «Батьківщини», ТВі для «Батьківщини» та «Свободи», канал «Україна» – для ПР та… «Україна – Вперед!».

Одна вже ця наведена статистика привідкриває чимало виборчих таємниць, проте питання, що зачіпає наші суспільні інтереси, в іншому: чому українські телеканали спробували таки побавитися у збалансованість, і наскільки довго це потриває? Присутні на презентації соціологи з Національної Академії Наук висловили різні точки зору. Професор Наталя Костенко, як між іншим і президент АУП Валерій Іванов, бачить безпосередній зв’язок у покращенні контенту з тими зобов’язаннями, які взяли на себе телеканали, підписавши вересневий меморандум. Навіть менеджмент Першого Національного, котрий нібито й стандартів не дотримувався, все ж реагував на звернення експертів, дискутував з приводу тих чи інших сюжетів, - словом, дослухався. За «романтичною» версією проф. Сергія Макеєва, канали нарешті зрозуміли, що бути цікавими – це бути об’єктивними, і що дотримуватися визнаних у світі стандартів – це така собі «родзинка» на тлі тих, хто поливає глядача вихолощеними новинами про «покращення». Євген Головаха був більш прагматичним, якщо не скептичним: «Я вважаю, що вони [канали]побачили, що «по голові» не б’ють, що всі репресії влади сконцентрувалися на дійсно такому гидкому для них каналі ТВі, а про всіх інших забули. Але це свідчить про те, що в людях сидить таки невгамовна спрага до чесності, порядності та об’єктивності, і якщо десь з’являється слабинка, її відразу використовують».

Вочевидь, рішення про підвищення рівня об’єктивності приймається на рівні топ-менеджменту і власників, а не рядових редакторів, яких «ніхто не б’є по голові». Власне позиція Першого Національного, котрий мінімальним чином дослухався до голосу рації, про це свідчить. Натомість приватні телеканали зрозуміли, що не останнім чином об’єктивність напряму пов’язана із зацікавленням глядача, котрий за роки незалежності все ж навчився вибирати поміж кращим і гіршим контентом, а відповідно канал втрачав би рекламу. Про це говорить, між іншими, Вікторія Сюмар у коментарі для «Телекритики»: «Якщо буде повернення назад, якщо буде тотальна недовіра людей до телебачення, таке телебачення нікому не потрібне. Платоспроможна, думаюча аудиторія є наданий момент в інтернеті, тому важливо думати про конвергенцію та контент».

Нині, після зникнення рекламних та «джинсових» виборчих пакетів, українське телебачення ще більш просунулося до тої полі-інформаційної ситуації, яку ми звикли бачити в інтернеті, а президент Янукович, якби то нічого, вітає працівників радіо та телебачення з їх святом, наголошуючи, що «саме свобода медіа та вільне поширення інформації є провідними індикаторами успіху на шляху демократичних перетворень». Чи телебачення, яке останній рік, до жовтня, займалося його обслуговуванням, вірить у це? Це залежить від тих політичних рішень власників та топ-менеджменту телеканалів, які будуть прийняті вже невдовзі. Поки що чомусь скептичну половину мозку не покидає думка, що поліпшення ситуації з об’єктивністю було позірним, «на продаж» для міжнародних оглядачів, а її романтична частина вірить у здоровий глузд. 

Тэги: телевидение, СМИ, избирательная кампания
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?