"Ваше право с Ириной Бережной" - программа от 23 февраля

Печать

LB.ua публикует текст авторской юридической программы «Ваше право с Ириной Бережной». На нашем сайте вы сможете прочитать в текстовом виде выпуски, которые будут еженедельно обновляться. Свои вопросы к Ирине Бережной и Ирине Калинской отправляйте на электронный адрес pravo@radioera.com.ua.

Фото: goodvin.info

Галина Іванівна з Києва у суді ділить майно з колишнім чоловіком, з яким прожила більше 20 років. А саме, йдеться про однокімнатну квартиру, депозити та гаражі. У кожного є свої претензії до іншої сторони. Але правда десь посередині.

Шановна Галина Іванівна!

Згідно з документами про право приватної власності, ця квартира належить вашому колишньому чоловіку. Отже ви не маєте жодних законних підстав позбавляти його права користуватись його жилим приміщенням. Ви порушуєте таким чином закон.

Згідно із законом ваш чоловік приватизував цю квартиру, і саме він є власником. Якщо він не хоче, щоб ви там мешкали, то ви не маєте права там знаходитися. Існує одна норма закону, вона нещодавно внесена до Сімейного кодексу, про те що, приватизоване майно є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Але закон зворотної сили не має. Ваш чоловік приватизував це помешкання ще задовго до прийняття цієї норми.

А головна порада, не витрачайте гроші на адвокатів і суди, все рівно в кінцевому рахунку ви будете вимушені між собою домовлятися! То ж зробіть це зараз, укладіть мирову угоду з вашим колишнім чоловіком, це буде правильне рішення.

Кияни Олександр та Людмила (не родичі) мають у спільному користуванні земельну ділянку у 10 соток. Олександр хоче викупити у Людмили її частку і почати будуватися, натомість родина Людмили ще не визначилась, може вона продати цю ділянку, чи вона їм буде потрібна. Сторони розуміють, що все одно прийдеться домовлятися.

Олександр цікавиться, яким чином пришвидшити процес.

Шановний пане Олександр!

Ви можете разом з пані Людмилою піти до нотаріусу і укласти угоду: якщо через рік ваша сусідка захоче продати свою частину – ви будете першим покупцем. Відповідно до ст. 362 ЦК ви матимете переважне право на купівлю частки, а також ваш співвласник зобов’язаний буде письмово вас повідомити про продаж своєї частки (п.2 ст. 362). При порушенні цих умов ви матимете право звертатися в суд.

А от змусити продати вам землю зараз ви не маєте права.

Борис взяв кредит у банку під авто, натомість банк повідомив, що передав право вимоги повернення боргу іншій юридичній особі. Борис запитує чи мав право банк так вчинити без його згоди?

Шановний пане Борис!

Згідно ЦКУ кредитор має право передати заборгованість іншому кредиторові без згоди позичальника. Єдине, що зобов’язаний кредитор, так це повідомити позичальника. Тому якщо банк вас письмово повідомив про це, то зробив абсолютно правомірно, і вам повинно бути, в принципі, без різниці, кому повертати борг, який ви заборгували банку.

Єдине, що ви можете зробити, так це дуже ретельно перевірити, кому саме і на підставі яких документів переданий ваш борг. Якщо він не належним чином оформлений, можливо, у вас буде шлях до якогось компромісу.

А взагалі, якщо ви вважаєте, що банк порушив ваші права, передавши ваш кредит іншій установі, і при цьому ви справно вносили всі платежі, і, на вашу думку, у банку не було права на вчинення таких дій, звичайно, ви можете звернутись до суду.

Олена не змогла виплачувати кредит за авто і повернула авто банку, отримавши акт добровільної здачі авто, та усне запевнення від працівників банку про те, що претензій до неї немає. Натомість нині від неї вимагають сплатити значну суму за авто, якого вже у неї немає. Як бути?

Шановна пані Олено!

Запам’ятайте, жодних усних домовленостей з банком!

Ваше авто банк міг реалізувати за будь-яку ціну, і цієї суми не вистачає для погашення всього вашого боргу. Єдиний шлях на оскарження - це звернутися до апеляційного суду з проханням поновити строк, в зв’язку з тим, що ви були не проінформовані про це судове рішення. Якщо суд піде вам на зустріч, поновить строк, то можливо ви якимось чином зможете зменшити цю суму заборгованості. Але вам все рівно прийдеться платити.

Володимир цікавиться, чи можна повернути землю, відібрану під час колективізації, якщо є документ на землю, завірений польським нотаріусом на початку 20 століття?

Шановний пане Володимир!

У вас є документ, завірений польським нотаріусом. Цей документ не є легалізованим на території України. Нажаль на практиці у вас немає жодних реальних шансів повернути землю, що була у власності в довоєнний період. Оскільки, не існує ані механізму, ані законодавства, яке б це питання регулювало. Більше того, ця земля вже є у приватній власності інших законних власників.

Ви можете і маєте право звернутись з відповідною заявою до земельного відділу, додавши ксерокопію архівних документів. Вам там цілком офіційно і законно відмовлять, посилаючись на чинне законодавство. Тоді ви можете звернутись до суду, де вам так само відмовлять. Після того, як ви пройдете всі судові інстанції в Україні, ви можете звернутись до Європейського суду з прав людини, і чесно кажучи, були поодинокі випадки, коли Європейський суд виносив рішення на користь позивачів – щодо земель, які були у власності громадян, а потім відбирались у них шляхом колективізації. Але ймовірність того, що рішення буде прийняте на вашу користь – дуже мала.

Чинне законодавство нажаль вам в цьому не допоможе.

Михайло Іванович вважає, що пенсійний фонд щомісяця забирає у нього 800 гривень. Слухач подав позов до суду, програв, однак не встиг оскаржити рішення першої інстанції, оскільки, на його думку, Святошинський районний суд затримав видачу йому тексту винесеного рішення.

Шановний Михайло Іванович!

Суд зобов’язаний поштою надіслати вам винесене судове рішення.

Не залежно від того, яким є текст рішення, це правило закріплено в Цивільно-процесуальному кодексі України.

Існують терміни, які обраховуються від моменту проголошення рішення, а не отримання рішення на руки. Як тільки ви взнали, що рішення не на вашу користь, зразу же пишіть апеляцію. Коли вже ви отримаєте текст рішення на руки, ви маєте право доповнити свою апеляційну скаргу.

А взагалі, відповідно до Закону України «Про судочинство та статус суддів» зі скаргою на порушення строків розгляду справи, ви можете звернутись до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ця комісія знаходиться за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 120 а., індекс 01032. Саме туди ви можете звернутись з скаргою на дії чи бездіяльність судді.

Тэги: помощь, право, Ирина Бережная
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?