Рівні можливості

Печать

Українські політики, експерти, міжнародні спостерігачі сьогодні гаряче сперечаються, куди ж все таки рухається Україна: до ЄС чи в протилежному напрямку? Ці серйозні дебати все ж ігнорують одне важливе питання, що так само стосується європейських цінностей - наскільки присутні жінки у владі? Що роблять партії для залучення представниць прекрасної статі до активного суспільно-політичного життя? Тим більше, що жінки складають близько двох третин з усіх голосуючих в Україні. Очевидно, що тема гендерної рівності потребує особливої уваги в Україні. І змінювати ставлення суспільства, ламати стереотипи в цій темі - завдання в першу чергу політиків.

Коли спікер Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив про створення міжфракційного об'єднання "Рівні можливості" і попросив всіляко йому сприяти, по сесійній залі пробіг характерний смішок і не зовсім пристойні жарти. Типове, далеко не європейське сприйняття українським політикумом теми гендерної рівності...

Не секрет, що в Україні цю проблему намагаються представити як неіснуючу чи таку, що хвилює лише кількох затятих феміністок, схиблених на кар'єрі. Суспільству, що й так живе в полоні стереотипів, продовжують насаджувати думку, що роль жінки - куховарити, прибирати і виховувати дітей. Саме для того, аби ламати ці стереотипи, створене нове об'єднання. Консолідуватися для вирішення в першу чергу соціальних проблем вирішили 13 жінок і чотири чоловіки - депутати. Співголовами об’єднання стали народні депутати – представниці різних фракцій – Ірина Геращенко (Наша Україна-Народна самооборона), Юлія Ковалевська (Партії регіонів) та Олена Кондратюк (БЮТ- «Батьківщина»).

Фото: предоставлено авторами

Питання гендерної рівності є й важливою складовою наближення України до європейських стандартів, розбудови громадянського суспільства. Ненормально, коли проголошується європейський вибір країни, але на державному рівні культивуються принципи: «місце жінки на кухні», «політика - чоловіча справа".

Звичайно, автори цих сентенцій пропагують свою філософію виключно в Україні. Але ж як стрімко змінюється їх риторика в Європі, де уявити собі заяви на кшталт "реформи - чоловіча справа" в розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, маршалом Польського сейму Євою Копач чи прем'єром Фінляндії Марі Кивинеємі все ж неможливо. А ось вдома «маску європейців» можна змінити на розтоптані і зручні капці гендерної дискримінації.

Згідно зі Звітом із глобального гендерного розриву 2011 р., Україна займає 105 місце із 134 країн відносно дотримання політичних прав жінок, наша країна стоїть в цьому списку після Зімбабве, Таджикистану та багатьох інших менш розвинених країн.

Очевидно, що за рівнем присутності жінок в усіх органах влади ми традиційно пасемо задніх. Можливо, саме відсутність жінок в уряді породжує і такі непопулярні ініціативи як скасування виплати самотнім матерям, від якої відмовилися лише після хвилі протестів, в тому числі й депутатів міжфракційного об'єднання «Рівні можливості».

До речі, якщо говорити про присутність жінок в законодавчому органі влади, то, на думку експертів, після прийняття нового закону про вибори, кількість депутаток може зменшитися. Змішана виборча система автоматично виводить чоловіків-кандидатів на мажоритарних округах в лігу переможців – адже, як правило, адміністративний і фінансовий ресурс знаходиться в їхніх міцних руках. Губернатори, мери міст, міністри, керівники місцевих органів влади – здебільшого, чоловіки, які бажають одноосібних перемог, а не дотримання європейських правил гендерної рівності.

Фото: www.nashaagasha.org

Яким буде новий парламент, якщо там буде ще менше жінок? Поза сумнівом - агресивнішим, нетерпимішим і антикомпроміснішим.

Тому ми виступаємо за введення політичними партіями добровільних квот на високе представництво жінок як у виборчому списку, так і при висуванні на мажоритарні округи. Таку позицію відстоюватимемо у своїх політичних партіях і фракціях. Це не примха, а європейська норма: у світовій практиці існують гендерні квоти, закріплені законодавчо і прийняті добровільно окремими партіями. В країнах ЄС партію, яка ігнорує гендерну рівність, навряд чи підтримає більшість виборців. Тому сьогодні 50 країн прийняли законодавчі гендерні квоти, ще півсотні країн і більше ста впливових партій зробили це добровільно.

Наприклад, у парламенті 6 скликання при досить невисокому представництві жінок депутатів (всього 8%), народні обраниці демонструють набагато більшу ефективність праці, аніж більшість колег-чоловіків. Наприклад, рекордсменом по кількості поданих і прийнятих законів є Ольга Боднар. Вісім жінок-депутатів протягом каденції стали мамами, при цьому продовжували активно працювати і в комітетах, і з виборцями, і в сесійній залі. Олена Бондаренко, Олена Лукаш, Ірина Горіна, Ірина Бережна, Леся Оробець власним прикладом демонструють, що поєднувати материнство і роботу, активну громадянську позицію можливо.

Але все ж, головним поштовхом для об’єднання парламентаріїв із різних фракцій і різних політичних сил є не квоти і не списки, а спільне бажання вирішувати соціальні проблеми, удосконалювати законодавства про допомогу молодим матерям, боротися з домашнім насиллям.

Фото: Макс Левин

Згідно з статистичними даними, більше 90% жертв домашнього насилля в Україні - жінки і діти. Першою спільною ініціативою об’єднання «Рівні можливості» став законопроект про внесення змін до адміністративного кодексу України щодо посилення відповідальності за насильство в сім'ї. Ми пропонуємо виключити такі види покарання, як штраф та виправні роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави та залишити на вибір суду громадські роботи або адміністративний арешт. Вважаємо, що не варто забирати від сім»і гроші, а от дебошир має відповідати за свою агресивність. На черзі - ініціативи по підтримці батьків, що самі виховують дитину, законопроекти у сфері медицини.

Статистика свідчить - 40% українців хоча б раз в житті зіштовхувалися із гендерної нерівності. Жінки - при працевлаштуванні чи отриманні заробітної плати, бо ж на керівні посади традиційно запрошують в першу чергу чоловіків. При однаковому рівні освіти і професійної підготовки, жінка отримує платню на чверть меншу. Чоловіків же нерідко обмежують в праві на вихованні дитини. Як правило, при розлученні малюки залишаються з мамою і іноді жінки шантажують своїх «колишніх», забороняючи спілкуватися з дітьми. Це питання також потрібно піднімати і вирішувати.

Було б наївно вважати, що фракційне об»єднання вирішить всі гендерні проблеми, які накопичилися протягом багатьох років, але ми думаємо, що сьогодні час мобілізувати ці питання. Ми повинні відкрито говорити про проблеми і впроваджувати рішення для поліпшення ситуації в парламенті і на наступних виборах, аби український парламент і українська влада стали більш європейськими.

Тэги: Верховная Рада, Ирина Геращенко, гендерная политика
Печать
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?