Реформа вищої освіти в Польщі: частина друга

Печать
Реформа вищої освіти в Польщі: частина друга
Фото: qalamfoundation.org
Новости по теме

Більше автономії, менше економії?

Вічну проблему недофінансування вищої освіти міністерство спробувало вирішити, запровадивши статус Провідних державних наукових центрів (Krajowych Naukowych Ośrodków Wiodących (KNÓW)). Реформа передбачає надання упродовж 5 років додаткового фінансування найкращим університетським осередках (які мають докторантські студії). Відбуватися це має на конкурсних засадах і стосуватиметься 8 галузей. Вже на 2012 рік фонд KNÓW складає 230 млн. злотих.

Такий крок покликаний підвищити якісні характеристики польських університетів. Однак, як і очікувалось, постало питання критеріїв, адже закон передбачає, що формувати їх буде міністр, і що саме міністр буде очолювати конкурсну комісію. Міністерство, у свою чергу, обіцяє залучати незалежних експертів, зокрема й міжнародних. Чи не перетвориться такий механізм у засіб контролю над вишами в руках міністра, ми зможемо дізнатися лише з часом.

Поза тим, багато-хто невдоволений введенням обмежень у наборі абітурієнтів. Так, державні університети потребуватимуть згоди міністра на проведення «рекрутації», якщо набір перевищуватиме минулорічні показники більше ніж на 2%. Вже згадувана Катажина Халасінська-Мацуков, яка також очолює Спілку ректорів польських академічних шкіл (Konferencja Rektorów Akademickich Szkół Polskich) вбачає у цьому загрозу широко анонсованій дидактичній автономії, адже обмеження може перешкоджати відкриттю нових спеціальностей.

Фото: wyborcza.pl

Власне, відтепер підрозділи університетів, які мають право надавати габілітацію, можуть самостійно формувати та відкривати навчальні програми у межах Національної рамки кваліфікацій, а не просто вибирати фахи з-поміж готового міністерського переліку спеціальностей, як це було до реформи. Це дасть можливість порівнювати польські дипломи з дипломами університетів інших країн-учасниць Болонського процесу та дозволить університетам формувати більше міждисциплінарних програм.

Міністерство поширює контроль і на приватні вузи, які неабияк переймаються забороною збільшувати вартість навчання на своїх програмах понад встановлений міністерством рівень.

Нововведенням, яке за задумом міністра має посилити правовий захист студентів, стане угода, що укладатиметься між студентом та університетом, незалежно від форми його власності. Окрім цього, закон чітко окреслює перелік послуг, за які університети не можуть вимагати жодної плати.

Стипендія

Зміни скасували два типи стипендії: стипендію для сплати за помешкання та стипендію на харчування. Натомість був піднятий дохідний поріг на одного члена родини студента, який потребує соціальної стипендії: нижня межа збільшилася з 351 до 456,3 злотих, а верхня – з 602 до 782,6 злотих (на разі 1 злотий дорівнює приблизно 2,2 гривні). Саме у проміжку між 456,3 та 782,6 ректор спільно з органом студентського самоврядування вибирають гранично допустиму межу можливості отримання соціальної стипендії. Видатки на проживання та відповідно дохід в різних містах Польщі відрізняються досить суттєво, тому в такий спосіб міністерство освіти передбачає створити умови, аби соціальна стипендія була достосована до потреб студентів відповідного університету. Наприклад, можна натрапити на чималі розбіжності й поміж університетами одного міста: Головна школа сільського господарства у Варшаві – 600 злотих, Варшавський університет – 850 злотих. Хоча, можливо, найкращим вирішенням проблеми був би індивідуальний підхід до кожного студента, залежно від його власних потреб і прибутків.

У Польщі студенти приватних університетів теж можуть отримувати державну соціальну стипендію, для цього існують спеціальні, визначені міністром, умови, за якими приватні виші можуть подаватись на отримання таких дотацій. Зрештою, деякі приватні університети виплачують студентам власні соціальні стипендії.

Позаяк умови отримання скасованих стипендій не відрізнялись від умов для соціальної стипендії, можна передбачити, що кількість тих, хто тепер має змогу отримувати соціальну стипендію, збільшиться. На це, власне, неодноразово вказувала пані міністр у передреформенних дебатах. Система подачі аплікації передбачає 2 можливі шляхи: або через керівника твого підрозділу, і тоді саме він буде приймати рішення (а студент матиме можливість апеляції до ректора), або через орган студентського самоврядування, і тоді рішення приймає стипендіальна комісія, в якій більшість членів мають бути представниками від студентів. Так само виглядає ситуація й у випадку з апеляційною стипендіальною комісією. Таким чином система соціального забезпечення передбачає умови, за яких студенти мають дбати про студентів.

Фото: natablicy.pl

Розмір соціальної стипендії спільно з органами студентського самоврядування визначає ректор. Власне, виплати соціальної стипендії за жовтень (академічний рік у Польщі починається 1 жовтня) були затримані, адже університети, до кінця не знаючи кількості аплікантів, не хотіли визначити її завеликою чи замалою, аби не влізти у борги та відповідно не позбавити себе подальшого фінансування. Окрім соціальної стипендії, існує спеціальна стипендія для людей з обмеженими можливостями.

Вище вже йшлося про особливі привілеї 10% найкращих студентів. Власне, такі відмінники мають змогу подаватись і на стипендію ректора. Квоти ж на ректорські та соціальні стипендії визначає ректор - теж спільно з органами студентського та аспірантського самоврядування, - за умови, що на наукові стипендії не може бути використано більше за 40% стипендіального фонду.

Окрім цього, студенти з науковими досягненнями або визначними досягненнями у спорті можуть через університетський сенат (або раду свого навчального підрозділу) подаватися на отримання міністерської стипендії. Докладних розмежувань між умовами, потрібними для отримання ректорських та міністерських стипендій, у законі не прописано, тож потрібне залучення громадськості, аби випрацювати найоптимальніші правила.

Студент може поєднувати різні види стипендії лише на одній спеціальності, однак у будь-якому випадку їх сума не може перевищувати 90% мінімальної зарплати асистента (починаючи з 2012 р. - 1696 злотих,).

Окрім цього, з’явилися пільги на проїзд для докторантів, а також продовжено дію студентських пільг на час серпнево-вересневої перерви між бакалавратом та магістратурою.

Як бачимо, система стипендіального забезпечення неабияк розгалужена та децентралізована, поєднує у собі закріплені на рівні закону певні межі й свободу вибору, а також рішення громади університету у цих межах.

Комерціалізація

Видається, що одним із небагатьох пунктів, де думки представників університетського менеджменту та міністерства збігаються, є питання взаємодії підприємницької й наукової діяльності. Відтепер університети повинні будуть виробити й забезпечити дотримання правил набуття інтелектуальної власності та комерціалізації результатів досліджень.

Окрім цього, виші отримали право проводити навчання при бізнес-фірмах та відкривати окремі навчальні програми на їх замовлення. Також університети з цього часу зобов’язані проводити моніторинг кар’єрного шляху своїх випускників, аби краще достосовувати навчальні програми до вимог ринку праці, - практика, що може подекуди суперечити праву на приватність і захист інформації.

Думки громадськості поділились, частина наголошує на тому, що бізнес не повинен втручатись у формування університетом навчальних програм, адже вбачає у цьому ризик «макдональдизації» навчальних програм і, як результат, узалежнення цілих напрямків досліджень та студентів, а потім і випускників, від долі тої чи іншої фірми. Інші ж, навпаки, вітають такі зміни та прогнозують поліпшення можливостей працевлаштування випускників.

Насамкінець

Ось такою є приблизна картина реформи вищої освіти у Польщі. Можна по-різному ставитись до процесів комерціалізації, спрощення габілітації, обмеження набору та викладацьких місць праці, адже це, безперечно, дискусійні питання без однозначного чи остаточного вирішення, і йдеться радше не про віднайдення ідеальної формули успіху, а про постійне існування критичного голосу, який вчасно звертав би увагу громадськості на проблеми та пропонував би шляхи до їх вирішення. Однак у цьому випадку я не можу втриматися від проведення кількох паралелей з українськими реаліями.

Фото: dailymail.co.uk

Поки в Україні міністр Табачник впроваджує (чи то пак трохи модифікує вже давно чинні) кабальні норми нострифікації, Польща сміливо повністю відмовляється від цієї процедури, принаймні коли йдеться про дипломи університетів країн ЄС чи ОЕСР. Коли польське міністерство створює університетам умови для формування власних інтердисциплінарних програм, то українське й надалі пропонує жорсткий перелік спеціальностей з обов’язковими курсами і стандартами. З упевненістю можна сказати, що українським реформаторам не завадило б проаналізувати польський досвід. Однак поки що деригований Табачником та КО ІІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти підтримав одіозний міністерський законопроект, таку ж підтримку виказав проведений підручними міністерськими «покемонами» ляльковий студентський референдум з брехливими питаннями та заздалегідь відомими відповідями.

Наразі, після такого партійного та комсомольського «адабрямса», уряд невдовзі направить дітище міністерства освіти до Верховної Ради, де комітет з питань освіти та науки вже очолює бізнес-партнер та соратник міністра - Максим Луцький, а отже можна передбачити, що законопроект пройде комітетські слухання «на ура» і потрапить до чечетовської більшості, котра своїм голосування зажене українську вищу освіту у далеке забуття.

Чи зможуть освітні експерти та студенти знову заблокувати законопроект? Чи можливий в Україні польський сценарій з широким обговорення та дебатами? Чи прокинеться українське академічне середовище, аби представити свої власні думки?

Опубліковано у Європейський світ №2/ Реформа вищої освіти в Польщі

Тэги: образование, Польша, стипендии, реформы, Дмитрий Табачник, университеты
Печать
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?