Пропоную внести в концепцію стратегії м.Києва систему «Управління здоров’ям киян»

Печать

В Україні спостерігається найвищій в Європі рівень депопуляції.

Україна втрачає покоління через хронічні захворювання («Основні причини високого рівня смертності в Україні», Центр політичних досліджень ім.О.Разумкова, 2010).

Автори цього дослідження пропонують підхід, що складається з двох компонентів, а саме:

приділення особливої уваги цільовим профілактичним програмам за підтримки уряду, спільнот, бізнесу і особливо української громадськості;

переорієнтациія системи охорони здоров’я на визначення груп ризику, своєчасне виявлення хронічних захворювань та станів і контроль їх розвитку.

Таким чином, мова йде про необхідність відходу від переважно моделі лікування хвороб до переважно моделі, що передбачає їх профілактику.

Коментар. Постійне зростання і омолоджування серцево-судинних, онкологічних і ендокринних захворювань – сувора українська реальність. Повертаються «старі» хвороби і з'являються нові. Вже оголошений “День туберкульозу”, “День СНІДУ”, «День діабету» і ін. Не за горами, ймовірно, “День гепатиту” і “День сифілісу”. А головне - набули широкого поширення полісиндромні стани, які для клінічної медицини представляють особливу проблему. Виникає ситуація, коли кожен “вузький” фахівець у одного і того ж пацієнта обгрунтовано ставить “свій” діагноз. Накопичується цілий комплекс синдромів, лікування кожного з яких не дає істотного ефекту. Пацієнт не в змозі проковтнути ту кількість пігулок, які призначає йому кожен фахівець, бо він помре. І це безвихідь.

У реформуванні охорони здоров'я, що почалася, основна увага приділена вдосконаленню організації лікувально-діагностичних заходів і наданню невідкладної допомоги, а не профілактиці і збереженню здоров'я (як це рекомендується в звіті Цетра ім. О.Разумкова). У результаті: є фахівець з лікування, але ніхто не відповідає за зміцнення і збереження здоров'я.

Не секрет, що медицина як наукова основа соціального інституту, який ми називаємо охороною здоров'я, вельми консервативна. І це правильно: адже на вагах життя і здоров'я людини. Але іноді цей консерватизм приймає характер парадоксу. Насправді: мета медицини– здоров'я людини, а займається вона виключно хворобою. Унаслідок цього парадоксу, ми з кожним роком все більше знаємо про хвороби, лікувально-діагностичні заходи і ін. Але цей шлях ніколи не приведе нас до поставленої мети – досягнення здоров'я. Бо здоров'я – це не відсутність хвороби, а щось інше.

Якщо стоїть завдання отримати передову космічну техніку, вкладаються гроші в ракетобудування. Якщо суспільство бореться за те, щоб мати багато м'яса і молока, вкладаються гроші в тваринництво. Але медицина не схожа на інші галузі людської діяльності: за бажання досягти здоров'я, вона вкладає гроші в хворобу. Чим більше в хворобу вкладається грошей, тим більше хворіють люди. З'являються нові хвороби і нові ліки. Але до здоров'я це відношення не має.

Це становище яскраво ілюструється рис.1 і 2, на яких показано, як збільшився бюджет охорони здоров'я м. Києва за 2003-2009 роки (у 5,6 разів!), і як це позначилося на захворюваності. При цьому, фінансування фізкультури і спорту в бюджеті м. Києва з 2003 по 2009 р. скоротилося в два з гаком разу, а співвідношення «бюджет охорони здоров’я\бюджет фізкультури і спорту» збільшилося з 4,5 до 58 разів!

Вихід тільки один: для досягнення здоров'я необхідно досліджувати здоров'я індивіду і вкладати гроші в здоров'я.

Розроблена нами проста методика «вимірювання» здоров'я дозволила проводити популяційні дослідження, що привело до відкриття нових феноменів:

- чим нижче рівень здоров'я, тим більше ймовірність розвитку ендогенних чинників ризику розвитку хронічних соматичних захворювань (ХНІЗ) і їх маніфестації;

- існує «безпечний» рівень здоров'я (БУЗ), вище за який не реєструються ні ендогенні фактори ризику, ні маніфестовані форми захворювання; йому дана кількісна характеристика. Очевидно, що саме БУЗ з'являєтьсяосновою первинної профілактики ХНІЗ; він же – реальний інструмент попередження смерті школярів і студентів при заняттях фізкультурою;

- при виході індивіда із «безпечної зони» здоров'я виявляється феномен «саморозвитку» патологічного процесу без зміни сили діючих чинників. Описані механізми цього феномену;

- повернення практично здорового індивіда в «безпечну зону» здоров'я кваліфікується нами як «превентивна реабілітація»;

- первинна профілактика ХНІЗ, зокрема ішемічної хвороби серця (ІХС), яка з'являється основною причиною смерті і інвалідизації в Україні, здійснюється шляхом «превентивної реабілітації». При цьому виявлення латентних (прихованих) форм ІХС обходиться на 2-3 порядки дешевше за вартістю порівняно із методикою скринінгу, запропонованою Європейською Асоціацією кардіологів (2007).

27 травня 2010 року наші розробки були розглянуті на засіданні Наукової ради з теоретичної і профілактичної медицини при Президії НАМНУ, були схвалені і рекомендовані для впровадження. Тепер лікар зможе, визначивши рівень здоров'я, задовго до початку прояву захворювання прийняти необхідні профілактичні заходи.

Керівництвом ГУОЗ КМДА за нашою ініціативою виданий наказнаказ-інструкція (№ 214 від 24.05.2011), яким регламентована оцінка рівня здоров'я у всіх лікувально-профілактичних установи м. Києва. Планується також оцінка рівня здоров'я в установах, організаціях і підприємствах будь-яких форм власності. Після обробки отриманих даних кожен пацієнт одержує рекомендації по оздоровленню і адресу, де він може це зробити. По суті, запущений пілотний проект «управління» здоров'ям киян. Його треба внести в “Стратегію розвитку м. Києва».

Рис.1 Фінансування охорони здоров’я м.Києва (млн.грн)

Ріс.2. Динаміка загальноїспільної захворюваності в м. Києві на 10000 населення

А-ко Г.Л.

Тэги: Киев
Печать
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?