Інвестиційний голод чи як повернути гроші в Україну

Печать

Не один рік свого свідомого життя я присвятив залученню прямих іноземних інвестицій в енергетичний та банківський сектори економіки України.

Збудував на цьому свій бізнес, став керівником інвестиційного бутіка, але коли сьогодні мене питають як повернути інвестиції в Україну, я починаю з анекдоту.

Фото: Предоставлено Оксаной Гребинской

«Дружина чекає вдома на чоловіка, який загулявся з друзями і відправляє йому СМС: «Приходь швидше, я тебе хочу!» Минає година, чоловіка немає, відповіді теж. Дружина шле друге повідомлення: «Гаразд, не бійся, йди додому, я вже тебе не хочу!»

Сьогодні Інвестор, як той переляканий чоловік, який і хоче повернутися і боїться. А без його грошей дружина-Україна про забезпечене життя може тількі мріяти.

Питання інвестицій – це питання чистої математики, рівняння, у якому передбачає розрахунок прибутку за мінусом ризиків. Якщо результат дії є позитивним – вже не так погано. Для того, щоб сьогодні в Україну прийшли перші венчури – результат повинен бути більшим ніж 30% річних, а це слабо реально.

Зрозуміло, що поки політична ситуація в країні не стабілізується, поки не пройдуть вибори до Верховної Ради та не буде обраний новий Кабмін, інвестори не будуть ризикувати. І тут вже менше стоїть питання заробляння – тут стоїть питання не втрачання коштів.

Ще одна страшилка, що відлякує іноземний капітал – незахищеність приватної власності. За часів Януковича всі на собі відчули премудрості української політики: «було ваше, стало наше» та добре переконалися у «чесності та непідкупності» українських судів.

Упередженість деяких українських ЗМІ також не рідко грала злий жарт з іноземними компаніями. Адже навіть добрі наміри іноді можуть бути неправильно трактовані та дискредитовані мас-медіа.

Я не хочу бути банальним, але згадаю і про невиліковну хворобу української політики – тотальну корупцію. Про неї повинні говорити всі! Починаючи від пересічного громадянина, закінчуючи найширшими інституциями громадянського суспільства! Мене лякає те, що навіть зараз ми примудряємось обігнати наших північних сусідів в її масштабах. Свого часу саме через ненаситність наших чиновників компанія «Самсунг» відмовилась будувати виробничі потужності в Україні і розмістила завод в Росії. З тих самих причин на вітчизняний ринок вже багато часу не може зайти IKEA, яка вже 14 років працює у здавалось би не менш корумпованій Росії. Та таких прикладів я можу назвати ще з десяток! Але зараз не про це.

Будемо реалістами, та зізнаймось собі – найближчим часом нам корупцію не подолати. Але все ж таки є дієві кроки, які можуть допомогти повернути іноземного інвестора в Україну. Хай маленького, хай венчурного, але з цього все починається! Що для цього необхідно?

1. Терміново збудувати механізм захисту права власності. Чи через адаптацію законодавства під європейське, чи через систему європейського судочинства, але це питання має бути вирішено першочергово.

2. Створити механізм страховки від змін законодавства: Страховий фонд гарантування іноземних інвестицій, робота на рівні MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency), тощо.

3. Мінімізувати державне втручання в бізнес, обмеживши його забезпеченням регуляторної бази та збором податків.

І хоча я не розраховую на економічне диво в Україні протягом наступних 5 років, але і опускати руки не час. Західні інвестори розуміють, що зрештою Україна буде частиною Європейської економічної зони та Євпопейського союзу, платоспроможність населення зросте і перед ними відкриється величезний ринок. Вхідний квиток на який з кожним роком буде дорожчати.

В Україні набагато більше цікавих європейцям секторів ніж ми собі уявляємо, і мова не лише про продовольчий сектор, а й про високі технології, енергетику, транспорт. IT-бізнес в Україні розвивається небаченими темпами, але сьогодні великі корпорації замовляють у нас лише частину робіт, тобто ми робимо недопродукт. Хорошим прикладом IT є Львів. Де місцева влада створила зону максимального сприяння для розвитку IT сектору. Але ж якщо на державному рівні будуть створені умови для таких компаній, вони з радістю прийдуть працювати і в інші регіони, так як це відбулося в Індії.

Щоб бути цікавими Інвестору ми маємо вміти передбачати майбутнє: створювати всі умови для розвитку напрямків, які будуть необхідні світові через 5-10 років. І я далекий від думки, що сільське господарство єдине, що нас може врятувати. Потрібно фокусватись на повному циклі виробництва починаючи з видобування чи збирання якщо хочете – закінчуючи продажем готового продукту. Ну а почати можна з енергетики, генераційні потужності якої в Україні ледь завантажені на 42%. Але ж саме електроенергія є прямим субститутом російського газу. А далі переходити

у екологічні, енергозберігаючі технології, сферу обслуговування, і все те, що дасть можливість нашим партнерам зекономити кошти, але не за рахунок якості.

І останнє, для того щоб повернути гроші в Україну ми, перш за все, маємо почати вірити у себе і діяти, не виправдовуючись політичними обставинами та невпевненістю у майбутньому.

Своє майбутнє в Україні ми творимо самі. І якщо ми хочимо щоб наші діти жили в Україні - починати треба вже сьогодні.

Тэги: экономика, инвестиции, Украина, бизнес-климат
Печать
Материалы по теме
Читайте в разделе
Анонс

Выбор читателей
Путін відпустив Надію Савченко до України. Чию заслугу в цій події ви вважаєте найбільшою?