Маєте субсидію? Тоді ми йдемо до вас

Печать

Система впроваджених в Україні субсидій прикметна не лише тим, що вона, по суті, слугує тіньовому фінансуванню збиткового для бюджету НАК «Нафтогазу». Нині скидається на те, що програма субсидіювання була частиною не вельми порядного замислу. Побавившись у щедрість, уряд, вочевидь, надумав згорнути або, принаймні, мінімізувати державну допомогу малозабезпеченим. І не без вигоди для себе.

Фото: tsn.ua

Річ у тім, що з 1 січня Мінфін розпочинає верифікацію фінансового стану всіх одержувачів субсидій. У випадку, якщо останні надали неправдиву інформацію про свої доходи, брехунів чекає скасування субсидій плюс повернення отриманих виплат у двократному розмірі. Як будуть повертатися ці виплати – наразі ще не зрозуміло, бо прецедентів поки не було. Можливо, українців чекає низка судових процесів або активізація колекторських компаній – хтозна.

В кожному разі якийсь відсоток з тих 5,4 млн. українських родин, які, за словами Яценюка, «не просто звернулися по субсидії, а й отримують їх», чекають певні неприємності. Адже зрозуміло, що переважна більшість громадян, аби вижити, мусить мати тіньовий заробіток – як додаток до офіційної зарплати. Середнього класу в Україні не існує, а злидарі (котрих, за підрахунками ООН, в 2015 році у нас було біля 80 відсотків), викручуються як можуть.

Держава ж залюбки грає з ними в свої ігри: спочатку робить вигляд, ніби вірить, що доросла людина може проіснувати на офіційний дохід у розмірі 2300 грн., а відтак починає шукати, де у такої людини приховані статки. До 1 січня поточного року знайти тіньові доходи законним шляхом було б неможливо, проте наші законотворці, (котрі так довго запрягають, коли йдеться, приміром, про безвізовий режим) швидко зорієнтувалися і придумали, яким чином вирішити дану проблему.

24 грудня 2015 року Верховна Рада проголосувала за закон №3629 – зі скучною назвою «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства)». А вже 31 грудня президент України підписав цей закон та повернув його до стін парламенту. Суб’єктами законодавчої ініціативи виступили прем’єр Арсеній Яценюк та Кабінет міністрів України.

В законі цьому цікавим є передусім наступне – набуте урядом (й, зокрема, Мінфіном) право «отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані, при реалізації повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат».

Іншими словами, банківська таємниця, котра досі була недоторканною, може бути порушена в ім’я святої та корисної для бюджету справи – пошуків неправдивих одержувачів субсидій. Якщо у абонента буде виявлений банківський рахунок, кредитна чи депозитна карта, на нього чекає адміністративне покарання за свідомий обман.

Що ж, поповнити скарбницю за рахунок штрафних санкцій – ідея непогана. У 2015 році на субсидії уряд асигнував 18 млрд. гривень, і якщо бодай частину з них вдасться повернути у вигляді «вилучених» у населення пільг, Арсеній Яценюк, гадаю, буде цілком задоволений.

На перший погляд, жалітися нема на кого: будь чесним – й держава не схопить тебе за руку. Але держава сама безсоромно махлює. Хоча б таки у питанні тарифів, начислення яких є непрозорим і позбавленим будь-якої логіки. Це лише в Україні той, хто споживає більше послуг, платить за них за збільшеним тарифом. В Європі ж діє принцип оптових цін: чим більше ти забираєш собі електроенергії чи газу, тим на суттєвішу знижку можеш розраховувати.

До того ж, не забуваймо і про рівень зубожіння населення. Бо навіть попри всі приробітки та фріланси середньостатистичний українець живе бідно. І дуже багато речей, які є буденністю на Заході (подорожі, відпочинок, нерухомість) залишаються для нього недоступними. Між тим Мінфін збирається карати й тих, хто, скажімо, витратив кошти на медичні маніпуляції. Виняток становить лише той випадок, коли йдеться про пряму загрозу для життя.

Таким чином, офтальмологічна операція, яка не рятує від смерті, але рятує від сліпоти, може потрапити в розряд «заборонених задоволень». За умови, якщо одноразова сума, витрачена на таку операцію, перевищує 50 тисяч гривень – це та гранична межа, котру не дозволено перетинати одержувачу субсидії. Що й казати, ситуація складається вельми неприємна. І навіть вибухонебезпечна. Тим паче, що уряд не збирається зупинятися у піднятті тарифів на послуги ЖКГ. Тільки цього року на нас чекають ще два етапи здорожчання «комуналки».

Варто зазначити й те, що завдяки закону №3629 міністерство фінансів отримує найбільш широкий доступ до банківських даних українських громадян. Навіть можливості СБУ та правоохоронних органів виглядають на цьому тлі більш скромними та обмеженими. Відтак немає жодної гарантії, що Мінфін використає усі нариті таємниці виключно з власною вузькою метою – задля верифікації даних. А не поділиться ними, наприклад, з податковою.

А чому б, власне, й ні? Якщо вже попирати громадянські права, то робити це з розмахом та смаком. Де ще спливуть наші банківські дані й для якого шантажу вони будуть використані – залишається тільки гадати. Причому притягнути якогось чиновника за статтею ККУ, котра стосується розголошення банківської таємниці, за нових умов видається цілковито неможливим. Верховна Рада визнала своїм голосуванням, що закону більше не існує.

В цивілізованих країнах поняття банківської таємниці закладалося ще в XIX столітті. Швейцарія – еталон бездоганно працюючої банківської системи – не відмовилася від охорони чужих фінансових секретів навіть тоді, коли у 2013 році в цій країні вступив в силу федеральний закон щодо міжнародної допомоги у податкових питаннях. Лише Україна з легкістю переступає як через традиції, так і через норми моралі.

Чи допоможе це уряду зекономити на субсидіюванні? Можливо, так. З точки зору тактики закон №3629 принесе свої плоди. А от з точки зору стратегії він завдасть такі колосальні збитки Україні, які годі собі й уявити. Досить й того, що довіра до фінансової системи нашої держави буде знищена остаточно. Маю на увазі – у тих небагатьох осіб (як наших громадян, так і закордонних партнерів), які досі цю довіру ще наївно плекали.

Тэги: законопроекты, субсидии
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?