Є така партія

Печать

…Нещодавно замислилась над питанням, чим є теперішня Партія регіонів.

Маю на увазі не розхожу істину, що це, мовляв, партія влади. КПРС була також партією влади. Як і блок «За Єдину Україну!» на виборах десятилітньої давнини. Членство в них давало певні преференції. Проте комуністами все ж ставали або з ідеологічних міркувань, або (здебільшого!) під тиском «мотивуючих» обставин: так буде краще для кар’єри, для шлунка (я про спецпайки тощо), для власного спокою. Та, здається, у попередні часи ніхто не вступав в партію тільки для того, щоб відчути власну безкарність. 

Фото: vlasti.net

Винятком є хіба що «Регіони». Новостійна стрічка рясніє повідомленнями на кшталт того, як депутат-«регіонал» (варіант: чиновник-«регіонал») уникнув відповідальності за скоєне ДТП. Винуватцем якого був він сам або ж його син (донька / кум / брат / сват чи навіть піарщик – бувало і таке). Мажори за кермом дорогущих авто, їхнє молодецтво на трасі – одна з найпоширеніших варіацій на задану тему. Підвид свинства – загул котрогось з «синків» з усіма супровідними наслідками.  

Інший сюжет – позови до ЗМІ. Тут «регіонали» також відзначені. Я навіть зумисне не зачіпаю підтриманий ПР закон «про наклеп». Скандалів не бракувало і до того. Найрізноманітніших. І тих, коли видання пресингують через суди. І тих, коли охорона котрогось з великих «бонз» заважає журналістам працювати, вириває мікрофони, розбиває камери.

Які іще очевидні вигоди від вступу політика до ПР? Крім шлунково-кар’єрних? Наприклад, можливість анулювати судимість. Я зараз говорю не про обличчя цієї партії номер один. Виявилося, що один з київських кандидатів-мажоритарників пройшов аналогічний шлях, і «номер один» виявився аж ніяк не один, даруйте за тавтологію…   

До речі, про мажоритарників. У потрібні моменти «регіонали» «нічтоже сумняшеся» зрікаються рідної партії. (Все таки Київ – місто «помаранчеве»). Тоді на їхніх бігбордах назва ПР друкується дрібними і непомітно-сором’язливими літерами, а кілометри агітаційної площі займає позиціонування себе як начебто самовисуванця.

Эти так называемые самовыдвиженцы подписывают соглашения с Партией регионов о вступлении во фракцию Партии регионов после победы на выборах

Бо приналежність до провладної структури не завжди приносить зиск: тоді її (цю структуру) можна й вимкнути, як «лампочку Ілліча». Ось така мораль виходців з ПР. Коли незручно, свій «компрометуючий» зв'язок вони не світять, коли зручно – вмикають на повну потужність.  

Можна, звісно, детальніше зачепити тему виборів і тих інструментів впливу, які самі йдуть до рук «регіоналів». Але вибори – поняття сезонне, короткоплинне. До і після них триває п’ятирічний період пожинання плодів. Який, до речі, досить згубно впливає на незрілі уми тих, хто і собі хоче повторити «подвиг» старших товаришів. Задля можливості шкодити і ніколи за собою не прибирати. Ламати і не ремонтувати. Ображати і не отримувати симетричної відповіді.

Все майже за Еклезіастом, от тільки без віддзеркалення, коли на кожне розкидане каміння і кожну руйнівну дію припадає бодай трохи будівництва чи творення.

Партия регионов обязана победить на выборах. И мы победим, потому что начатые нашим Президентом глубинные преобразования должны быть продолжены... Только Партия регионов может завершить модернизацию страны «под ключ»— Николай Азаров

Давно вже доведено, що в Україні – дефіцит партій в класичному розумінні цього слова. Замість їх існують здебільшого «клуби за інтересами», але й це ще півбіди. Справжня біда приходить тоді, коли членів таких клубів розбещують абсолютною владою. Коли плекають нульову здатність обертати цю владу в позитивне русло. Чи принаймні не зловживати нею так цинічно і нахабно.

Та все минає, і це мине також. Рано чи пізно. Хотілось би, звичайно, пошвидше, аби подивитися, як розсиплеться конструкція під назвою «Партія регіонів». Кожний організм, заснований на запереченні загальновизнаних суспільних правил, несе у собі ген саморуйнування. Доведено багатьма прикладами, один з яких нам ПР поки що завинила.        

Тэги: Партия регионов, парламентские выборы, политические партии
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?