Два конкретні приклади тиску на підприємців

Печать

Перший приклад: всупереч нормам Податкового кодексу України ювелірів змушують переходити на загальну систему оподаткування. І якщо раніше це робила виключно Державна податкова служба України, а Голова профільного комітету ВРУ В.Хомутиннік та Міністерство фінансів відстоювали позицію ювелірів, то на минулому тижні законопроект, яким обмеження можливостей підприємців узаконюється, запропонований вже Міністерством фінансів України.

Цим законопроектом не просто посилюється тиск на ювелірів, але й вперше вводяться касові апарати на єдиному податку. Саме проти касових апаратів виступали підприємці, які виходили у 2010 році на акції протесту проти Податкового кодексу, проти знищення спрощеної системи. Сьогодні такий законопроект пропонується Міністерством фінансів України, але Міністерство не є органом законодавчої ініціативи, його креативні ідеї, як каже пан Порошенко, повинні бути схвалені на засіданні Уряду. А це неможливо без підтримки Міністерства економічного розвитку. То ж зараз ціла галузь залежить не від заяв цього Міністерства, а від голосування Міністра на засіданні Уряду.

Другий приклад – автоперевізники, які останнім часом постійно знаходяться у зоні ризику. Таксистів, зокрема, намагаються перереєструвати, а ринок – монополізувати, вантажних перевізників змушують відповідати власним майном за порушення замовників і при цьому ще й намагаються видавати їм міжнародні дозволи через єдиний офіс, а автобусні перевезення знову планують залишити тільки для великих підприємств та автобусів вітчизняного виробництва.

Проект рішення Уряду щодо обмеження права перевезення пасажирів на переобладнаних автобусах вже на виході з профільного міністерства, хоча спеціалісти саме цього державного органу приймають безпосередню участь у видачі документів про переобладнання, беручи за це гроші. Тож підприємці вже заплатили гроші (і не раз) за право працювати, а тепер їх ще й хотять змусити купувати нові автобуси або виходити з бізнесу. І питань багато – чи створила держава місця, куди йти цим людям? Чи стане безпечніше їздити? Чи зменшиться корупція? Відповідь на ці питання одна – ні. Але мова не про це, а про те, що і в цьому випадку рішення Уряду по монополізації ринку автомобільних пасажирських перевезень в Україні не може бути прийнято без погодження Міністра економічного розвитку.

Украинская экономика и бизнес именно сейчас нуждается в защите. Если вы спросите у людей, какие на сегодняшний день есть угрозы, то среди первых пяти угроз будут падение производства, угроза потери рабочего места, неуверенность в завтрашнем дне, риски национальной валюты— Петр Порошенко

То ж те, будуть чи не будуть закручені гайки для малого та середнього бізнесу, залежить сьогодні і від Порошенка та його позиції. Можна багато розповідати про те, як має бути. Достатньо ввімкнути телевізор в п’ятницю, щоб пересвідчитися – всі українські політики та чиновники першого ешелону переживають за Україну і знають, що потрібно, щоб в ній жилося краще. Але приходить понеділок і все стає на свої місця. Низькі зарплати, несправедливі пенсії, відсутність цивілізованих і прозорих умов для ведення бізнесу, корупція і беззаконня. Проте найгірше, що за цим стоїть – це втрата надії. За 20 років люди настільки розчарувалися, що вони навіть і не сподіваються на якісь зміни. Мало хто вірить, що завтра буде краще, ніж сьогодні. Все більше сподіваються, щоб не стало гірше.

Згадані мною проекти стануть чудовим індикатором того, чи дійсно з’явився в Уряді фільтр, який не буде пропускати нові «креативні ідеї», направлені на збільшення поборів і латання дір, зроблених монополіями і наближеними до влади компаніями.

Тэги: предпринимательство, Налоговый кодекс, автоперевозки, Петр Порошенко, ювелиры
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?