Реформа університетів по-польськи

Печать

На початку березня польський Сенат (вища палата парламенту) ухвалив розроблені Міністерством науки і вищої освіти зміни до законодавства про вищу освіту. Передбачають, що зміни почнуть діяти із 1 жовтня 2011 року (навчальний рік в польських університетах починається в жовтні).

Запропоновані зміни досить добре укладаються в логіку болонського процесу, і до того ж мають на меті перенаправити фінансові потоки у вищій освіті і сфері наукових досліджень. Міністр Барбара Кудрицька заявила, що всі запропоновані зміни є виключно простудентськими (погодились із нею, не всі).

Барбара Кудрицька
Барбара Кудрицька

Демократичному об'єднанню студентів не сподобались зміни, які забороняють викладачам працювати більше ніж на дві “повних ставки”. Окрім того, критичні коментарі були щодо норми, яка обмежує можливість безкоштовного навчання за програмою “другої спеціальності”.

На сьогодні всі польські студенти мають право навчатись одночасно за двома спеціальностями і отримати, відповідно, два дипломи. Із нового навчального року таке право залишать лише для студентів, які мають хороші результати за основною спеціальністю. В міністерстві обіцяють, що завдяки цьому більше абітурієнтів зможе потрапити на безплатні навчальні місця (бо їх не будуть займати “трієчники” на двох спеціальностях). Серед безумовних позитивів для студентів — збільшення порогу доходів, які дозволяють претендувати на соціальні стипендії. (Завдяки цим новаціям Міністерство отримало підтримку Студентського Парламенту Речі Посполитої).

Серед виразно “болонських” новацій намір зобов'язати навчальні заклади відслідковувати успіхи своїх випускників, щоб використовувати зібрані дані для коригування навчальних програм. Також всі студенти державних вишів будуть підписувати угоду із alma mater, в якій будуть зафіксовані умови навчання.

Також обіцяють змінити контроль за навчальними програмами університетів.

Стандарт — це набір офіційних правил і вимог, встановлений міністерством, якому підпорядкований навчальний заклад. (Навчальні заклади можуть підпорядковуватись різним міністерствам — освіти, внутрішніх справ, охорони здоров'я і т.п.) Якщо простіше: стандарти описують, якими знаннями і навичками повинен володіти випускник окремих навчальних програм, а університети вирішують, в який спосіб цього студентів навчити. Реформа передбачає відміну централізованих стандартів і право навчальних закладів створювати нові напрямки навчання без погодження із міністерствами.

Студенти-протестувальники мають підозри, що із такими змінами бізнес матиме занадто великий вплив на формування навчальних програм. Згідно із законом про освіту, який діє на тепер, польські університети вже мають достатньо стимулів до співпраці із бізнесом. Стаття 4, пункт 4 закону “Право про вищу освіту”: “Навчальні заклади із економічним оточенням, зокрема, через продаж або безоплатну передачу результатів досліджень і праць підприємствам, а також поширення ідей підприємництва в академічному середовищі, в формі господарської діяльності, відокремленої організаційно і фінансово ...”

Головним джерелом фінансування державних навчальних закладів як і раніше буде бюджет. Обсяг коштів, який виділяється залежить від результатів регулярних оцінювань їх діяльності. На додачу до цього, окремі навчальні заклади (державні і приватні) зможуть отримати статус регіональних осередків досліджень і будуть отримувати державне фінансування на цю діяльність.

Незмінними мають залишитися норми щодо класифікації вищих навчальних закладів. Вони мають бути цікавими для українських читачів, з огляду хоча б на дискусії навколо Могилянки, а також враховуючи нашу моду на університети.

Пункт 1 статті 3 польського Закону “Право про вищу освіту”: Термін “університет” можна вживати в назві навчального закладу, організаційні підрозділи якого мають повноваження надавати науковий ступінь доктора щонайменше в дванадцяти дисциплінах. В тому числі принаймні по два в науках гуманітарних, суспільних або теологічних, математичних, фізичних або технічних, природничих або правничих або економічних.

Технічним університетом, згідно із цим законом, в Польщі можна називати навчальний заклад, який уповноважений надавати ступені доктора щонайменше із дванадцяти дисциплін, вісім із яких мають бути технічними. Польське право передбачає також існування спеціалізованих університетів.

Такі навчальні заклади мають надавати докторські ступені в принаймні шести дисциплінах, із яких чотири мають бути в галузі, на якій університет спеціалізується. “Політехніками” можуть називатись установи, які можуть надавати ступені докторів в шести дисциплінах (чотри – технічні). Польські “академії” можуть повинні надавати ступінь доктора щонайменше в двох дисциплінах. Жодних обмежень за кількістю студентів, як бачимо.

Існує також поділ на академічні навчальні заклади (уповноважені надавати ступені доктора) і решту. Професійні – заклади, які готують бакалаврів і магістрів, але не можуть надавати ступенів доктора. Є окремі визначення для артистичних, медичних, військових і інших навчальних закладів.

В навчальній діяльності автономія “вишів” означає право визначення умов зарахування студентів, складання навчальних програм, організація екзаменів і видача дипломів державного зразка.

Загалом, ідеї польських чиновників від освіти зводяться до того, щоб зменшити ступінь центрального контролю за діяльністю вишів, зберігши рівень державного фінансування. Наскільки успішно ця система працюватиме, можна буде сказати за кілька років. Але вона зараз відповідає “останнім модним тенденціям”.

Тэги: образование, Польша, болонская система
Печать
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?