Спецтема
Выборы президента США

Перемога Обами – Піррова?

Печать

Останній раунд дебатів між кандидатами на посаду президента США мав стати, напевне, найцікавішим для українців – і найменш цікавим для стурбованих станом економіки американців. Адже мова йшла про зовнішню політику і місце Америки у світі, і Східна Європа могла, так чи інакше, вигулькнути в передвиборчих геополітичних пасьянсах.

Фото: EPA/UPG

Не можна сказати, що українцям слід почуватися розчарованими: відсутність згадок про Україну – закономірний наслідок останніх кількох років як внутрішньої української політики, так само й, у першу чергу, концепцій адміністрації Обами та становища в самих Штатах.

Натомість кандидати обмінялися шпильками з приводу Росії: якщо президент висміяв погляд губернатора Ромні на Кремль як чільну загрозу американській безпеці, то республіканець уїдливо пригадав главі держави його приватні обіцянки Дмітрію Мєдвєдєву «бути гнучкішим після виборів» - і пообіцяв «більше твердості», якщо сам очолить державу.

Якщо взагалі варто переживати через дебати, спрямовані на пересічного американця, то засмучуватися мають європейці: ЄС не згадали жодного разу, як і, приміром, жодну з країн Латинської Америки. Про Китай говорили побіжно в останні чверть години розмови. Непропорційно великий акцент, як і слід було очікувати, кандидати зробили на Близькому Сході.

Обама намагався викрити погляди Ромні на цей американоцентричний світ як дилетантські, небезпечні і просто хибні, і пов’язати його гіпотетичну майбутню політику з політикою Джорджа Буша-молодшого. Президент поводився впевнено й атакувально, наче продовжуючи незакінчену розмову з попереднього раунду.

Ромні звинувачував Обаму в тому, що той не зміг приборкати наростання хвилі хаосу в світі, не утверджував американських цінностей і загалом послабив країну та її міжнародний вплив за час свого президентства. Але насправді під час цих дебатів вийшло на яву те, що й досі було очевидним: фактична зовнішня політика США не зміниться від обрання того або нішого претендента.

Різниця буде радше в тоні, стилі, загальній концепції – але не в конкретних заходах. Санкції щодо Ірану, виведення війська з Афганістану до 2014-го, жорстка лінія щодо Китаю – тут кандидати погоджуються одне з одним. Ніхто не сказав про це краще, ніж сам Барак Обама у вічі своєму конкуренту: «Ви збираєтеся робити те саме, що й ми, тільки розповідати про це гучніше».

Через відсутність реально альтернативних стратегій, суперечка точилася щодо того, хто краще втілюватиме в життя єдину і безальтернативну, а отже – часто переходила на особистості. Різні опитування однаково підтвердили переконливіший виступ Обами в третьому раунді: 48% проти 40% за версією CNN, 53% проти 23% за версією CBS (останнє опитування, проте, традиційно віддає більшу перевагу демократам).

Обама виграв за очками, проте не зміг довести двобій до нокауту. Риторичним залишається і питання про те, наскільки ці дебати вплинуть на хід виборів.

Більшість експертів сходяться на тому, що цей вплив буде мінімальним. Надто периферійною є на цих виборах міжнародна проблематика – недарма диспутанти вчора повсякчас скочувалися в економіку.

Надто мало часу залишається для ще одного перелому. Вже тепер очевидним є, що єдиним і справжнім переломом цієї кампанії були дебати в Денвері, після яких рейтинги Ромні почали зростати в усіх штатах.

На сьогодні результати всіх рейтингів перебувають у межах статистичної похибки. Згідно з деякими, обидва кандидати мають тепер однакову підтримку, дехто дає перевагу Обамі в 1-1,5%, дехто твердить, що з мінімальним відривом уперед вирвався Ромні. Сталося те, чого так боялися демократи: їхнє домінування зійшло нанівець, а результат виборів став реально непередбачуваним.

Кандидат-республіканець зумів перепрофілювати і представити себе не просто як роботоподібного технократа, яким він виглядав на початку кампанії, а, за висловом одного з експертів, як «технократа з людським серцем». Навіть програвши в останньому раунді дебатів, він зумів підвищити довіру до себе як до потенційного лідера країни. Найімовірніше, президент усе-таки зберігає невелику електоральну перевагу, проте Ромні виразно дихає йому в потилицю.

Тоді як низка вирішальних для голосування штатів досі залишаються розірваними, Флорида та Вірджинія схиляються на бік республіканців. Дедалі запеклішою стає боротьба в Огайо, де соціологія стає гіршою для демократів, як і в усій Америці. Є ознаки того, що найважливіший штат дедалі більше схильний підтримати Ромні.

Крім того, республіканець веде перед серед дуже важливої категорії незалежних виборців, що не підтримують жодної з двох основних партій (49% проти 42%). Щоправда, як і 2008-го року, Обама забезпечив собі підтримку ще важливішої групи – жінок.

Тим часом на повен хід триває дозволене в Америці голосування ще до дня виборів: 4 мільйони виборців уже віддали свої голоси. Зокрема, у вирішальному Огайо серед тих, хто вже проголосували, опитування показують чітку підтримку Обами (від 50% до 60%). Це значить, що Ромні мусить кінець кінцем здобути семивідсоткову перевагу, аби виграти штат загалом – добрі новини для чинного президента.

Проте остаточний результат, попри все ще наявний невеликий гандикап Обами, залишається практично непередбачуваним, і обидві сторони все ще мають два тижні, щоб змінити його.

Тэги: Ближний Восток, Барак Обама, выборы президента США (2012), Митт Ромни
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?