Ідеальна Україна. Підсумок 2012 року

Печать

Топ-10 фактів 2012 року, за які треба «дякувати» чи можна було б дякувати керівництву країни чи звичайним маленьким українцям, що творять сучасну історію:

ГНІТЮЧА РЕАЛЬНІСТЬ ІДЕАЛЬНА УКРАЇНА
Крок назад у проведенні виборів до Верховної Ради: адміністративний ресурс, непрозоре фінансування кампаній, тиск на учасників перегонів всіма можливими методами, вкидання бюлетенів (підтверджено статистичним аналізом), безчесне скасування волевиявлення десятків тисяч людей у судах – ось неповний перелік порушень, які перетворюють вибори з головної форми народовладдя на фарс. Очевидно, що описані порушення мали суб’єктивний характер і могли бути легко усунуті при наявності політичної волі керівництва країни. Допоки фальсифікатори не отримають реальні строки ув’язнення, доти ми ще довго спостерігатимемо за кричущим беззаконням на виборчих дільницях, у комісіях і Центрвиборчкомі і все це транслюватиметься як трагікомедія у прямому ефірі. Посадити за ґрати порушників на округах, де результати виборів не встановлено, повинно стати справою честі для опозиції.
Цензура та тиск на ТВі. Численні факти тиску на засоби масової інформації, закриття регіональних телеканалів тощо продовжили негативну тенденцію згортання свободи слова. Квінтесенцією такої динаміки стало систематичне скоординоване з центру відключення кабельними операторами опозиційного каналу ТВі, який має сміливість говорити правду про корупцію, казнокрадство та інші пороки теперішньої влади. Вільні ЗМІ є необхідною умовою існування здорової держави. Їх завдання – передати народу всю необхідну інформацію для прийняття оптимальних рішень під час виборів. Якщо ЗМІ функціонують неефективно, то народ починає сліпо обирати ставлеників олігархів, криміналу або всяких пройдисвітів. Альтернативою повинні стати нові канали комунікації, вихід з онлайну в офлайн, поїздка агітаторів на схід, фінансування телеканалів та газет знизу громадянами,інтенсивне інформування про наболілі теми у міжвиборчий період .
Закон про мови. Прийняття суперечливого закону про регіональні мови повинно було закамуфлювати від сторонніх очей прорахунки правлячої партії та мобілізувати її електорат. В результаті розкол по лінії Дніпра поглибився, залишаючи мільйони українців в стратегічному плані ще більше відірваними від європейського світу, законсервувавши їх в межах корумпованого і відсталого «русского мира». Президент в останню мить повинен був прислухатися до закликів громадськості і змінити свою думку, ветувавши закон. Цього не сталося. Наступним бар’єром на захисті української мови мали стати звичайні громадяни. Їх пасивність ще не раз відгукнеться для них самих негативними наслідками в майбутньому. Зараз перед президентськими виборами може почати розігруватися карта другої державної по новому, про що недавно заявив спікер Рибак. Боротись за свою мову треба до останнього, але щоб вибити козирну карту з рук шулерів, слід поряд постійно розповідати про економічні злочини і т.д.
Політичні в’язні стали лейтмотивом переговорів України та ЄС. Принаймні не гірші за теперішніх управлінців, опозиційні менеджери відірвані від виборчого процесу і не можуть активно брати участь у політичному житті країни. Це знижує конкуренцію та послаблює контроль за владою. Опозиційним партіям треба займатися реальною розбудовою політичних організацій з дійсними ідейними членами, які в критичний момент тисячами можуть вийти на вулиці і захистити своїх лідерів від незаконного переслідування. Чомусь мало віриться, що так легко можна заарештувати, наприклад, лідера ВО «Свобода», який зміг побудувати ефективну партійну структуру, а не симулякр, як в деяких інших партіях.
Слабкий виступ опозиції на парламентських виборах (крім Свободи) пригашає надії на майбутню ПЕРЕМОГУ-2015. Корінь проблеми лежить у поганих організаційних здібностях опозиційних керманичів, які не можуть забезпечити фінансування партії знизу і «змушені» покладатися на грошові мішки та продавати місця у списку чи округи. Як наслідок, до парламенту походять сірі миші, слабкі оратори та не найкращі інтелектуали нашої країни, які, умовно, не мають ніякої позиції щодо ядерної програми Ірану і у яких відсутнє уявлення про те, як протидіяти чинній владі. Крім того, особисті амбіції партійних босів виводять на політичну арену їх друзів, однокурсників, колег по минулій роботі та земляків, залишаючи в тіні дійсно кращих синів і дочок України, які можуть дати бій регіоналам. Описані проблеми фінансування партій знизу, відбору кращих та підготовка якісних кадрів під силу вирішити новим політичним силам.
Корумповані тендерні процедури. Лідерами тендерних перегонів у 2012 році є Олександр Янукович (син Президента), Ринат Ахметов, Дмитро Фірташ, Юрій Іванющенко, Олександр Єфремов та інші друзі і покровителі чинного гаранта. На даний момент тендери є основною квазізаконною формою збагачення наближених до влади людей. Партія регіонів не повинна була голосувати, а Віктор Янукович підписувати низку законодавчих актів, які виводять з-під тендерних процедур цілі галузі економіки або ж значно тінізують процедуру проведення торгів. Опозиції слід звертати особливу увагу на проблему тендерних закупівель і менше концентруватися на другорядних ідеях про графу «національність» у паспорті і т.д.
Монополізація. Приватизація за безцінь залишків державного майна, рейдерство та відбирання чужого бізнесу, недієздатність Антимонопольного комітету та вседозволеність обраних допомогли створити гігантські монополії, які придушують конкуренцію, роблять економіку негнучкою, підвищують ціни та погіршують якість товарів і послуг. Паралельно був добитий малий бізнес. В Ідеальній Україні бюджет отримував би пристойні суми від приватизації, на вітчизняний ринок виходили б іноземні стратегічні інвестори, ми могли б літати лоу-костами, їздити на порівняно дешевих та якісних автомобілях, мати доступ до різноманітних продуктів харчування та багато чого іншого. Знову ж таки, для вирішення проблеми надмірної концентрації бізнесу влада має анігілювати конфлікт інтересів: продати свій бізнес або залишити політику.
Донецька школа менеджменту – це командно-адміністративний заснований на непрофесіоналізмі та надмірній впевненості ручний підхід до управління економікою; він ігнорує економічні закони, руйнує саму економічну систему і часто покликаний обслуговувати інтереси невеликої групи людей. Яскравими його прикладами в минулому році були підписання Каськівим угоди про будівництво LNG-терміналу з підставною особою та впровадження Арбузовим податку на продаж валюти. В Україні є достатньо сильних професіоналів, які здобули прекрасну освіту та мають послужний список досягнень. Багато з них за певних умов готові чесно працювати в уряді, тільки Президент чомусь здебільшого обирає наближених до Сім’ї. Опозиції слід формувати тіньовий кабмін та інші аналогічні структури з нових людей, які отримали знання за західним зразком, мають глибоке розуміння ринкових процесів, а не покладатися на кадри, які ніяк не проявили себе в минулому.
Угода про асоціацію з ЄС є напевно ключовим документом, який не був підписаний в минулому році. Більш того, таємничі реверанси Януковича в бік Митного Союзу можуть загальмувати розвиток України на багато років. Вибір ЄС чи МС в першу чергу стосується стратегії внутрішнього, а не зовнішнього розвитку держави. Україна у ЄС – це країна без тотальної корупції, з розвиненим громадянським суспільством, правами і свободами, сталим економічних розвитком. МС – це антипод ЄС, де панує беззаконня, феодальні відносини, безправ’я та петрократія. Влада та опозиція повинні сконцентрувати зусилля на євроінтеграції та протидії тиску з боку Москви.
Вселенська проблема-2012 – Віктор Янукович. Первнем майже всіх вищеописаних проблем був, на жаль, Президент України Віктор Янукович. Він або його найближче оточення самі ініціювали негативні процеси, або ж пасивно спостерігали за їх перебігом, що не знімає з цих державних мужів політичної та кримінальної відповідальності. Слабо віриться, що Віктор Федорович зможе переродитися на сьомому десятку літ і стати європейським політиком. Найкращим варіантом для України було б якщо гарант добровільно або з допомогою опозиції залишив свою посаду і не ставив експериментів з виживання над народом України, паралельно насолоджуючись життям у Межигір’ї.

А що б ти зробив в минулому році краще як лідер країни?

Тэги: Виктор Янукович, тендеры, оппозиция, парламентские выборы, Александр Янукович, LNG-терминал
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?