«Заїжджі ветлікарі» проти «українських журналістів». Рахунок 1:0

Печать

Президент погрожує Мустафі Наєму, Прем’єр ображає Соню Кошкіну і навіть «заїжджий ветлікар» з Росії дозволяє собі принижувати нашу журналістку. Це антижурналістське «VIP – браконьєрство», коли посадові особи найвищого рівня використовують свій статус та право «прямої мови», щоб потоптатися по українській «четвертій владі».

Фото: Макс Левин

Є ще один зріз такої боротьби – польовий. Наприклад, протистояння журналістів та влади, у справі «бордів Януковича» - тиск на кореспондента «Взгляд из Одессы» - Ігора Столярова, спроба побиття міліціонером журналіста «5-го каналу», під час висвітлення пригоди з незаконним будівництвом у Києві.

Статистика свідчить, що протягом 2010 року, правоохоронні органи порушили 98 кримінальних справ проти журналістів, в 2011 - 139. Це просто війна проти свободи слова. У журналістів є свої спілки та об’єднання, їх створювали, але згодом влада їх успішно відбирала. Далі буде про те, що варто переходити до створення партизанського журналістського руху, який би враховував особливості перехідного періоду у формуванні свободи слова в Україні, специфіку суто національного журналістського середовища і інші виклики.

Руху «Стоп цензура» необхідно дати нове життя, перетворити у профспілку, провести грандіозний форум, сформувати бездоганну стратегію захисту свободи слова в Україні і безпосередньо журналістів. Варто не забувати, що «четверта влада», а саме журналістика, «яку читають», а не нав’язують через джинсу та цензуру, має бути серйозно структурована у цілу громадянську корпорацію. Доки такі об’єднавчі процеси не почалися, змагання за свободу слова між нами та «заїжджим ветлікарями» з Росії, поліглотом Азаровим та «проффессором» – не в нашу користь.

Журналісти часто дорікають опозиції за неспроможність об’єднатися, самі ж отримують поразку за поразкою, через ті самі проблеми. Особисто я, готовий у статусі «рядового» взяти активну участь у створенні такого союзу. Все це необхідно і можливо, при умові, що наша журналістика не схожа на політиків – начебто незалежних ззовні, які прагнуть справедливості, а реально – на службі у бандитів і олігархів.

Тэги: свобода слова, профсоюзы, журналисты
Печать
Читайте в разделе