Корумпований податковий кодекс забирає роботу в українців

Печать

Всі ми добре пам’ятаємо акції протесту проти Податкового кодексу, відомого як «кодекс Азарова-Тігіпка», що розпочався 16 листопада 2010 року, та набув масового характеру.

Протести відбувалися у найбільших містах України, проте мало хто знає, що саме з Полтави розпочався «Податковий майдан» і продовжився на Майдані незалежності.

Вважаю проблему з Податковим кодексом не тільки невичерпаною, але й такою, яка потребує негайного врегулювання на законодавчому рівні. У Податковому кодексі є багато норм, які потребують змін. На сьогодні існує гостра проблема - необхідність протидіяти корупційному тиску правоохоронних органів на господарську діяльність суб’єкта крізь «призму» проведення кримінального провадження, вирішити її можна, здійснивши законодавчі зміни в Податковий кодекс України щодо порядку оформлення результатів позапланової податкової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Наступний крок - це внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо регламентації порядку застосування заходів забезпечення цивільного позову в частині неможливості накладання арешту на кошти юридичних осіб за наявності підозри у вчиненні посадовими особами діяння з ознаками злочину (кримінального правопорушення).

Найбільші прояви зловживань з боку посадових осіб правоохоронних органів на саму юридичну особу полягає у накладанні арешту на кошти в банківських установах, арешту нерухомого майна, вилучення в процесі обшуку рухомого майна та безпідставне приєднання його в якості речових доказів по справі чи вилучення майна та передачу іншим особам на довірче зберігання з метою забезпечення надуманого цивільного позову.

При цьому, в якості яскравим прикладом прояву корупційної взаємодії правоохоронних органів з органами фінансового контролю є факт проведення упереджених та необ’єктивних податкових позапланових перевірок, призначених в рамках кримінальної справи, та складання надуманих висновків посадових осіб ДПС, метою яких є отримання правових підстав для початку проведення кримінального провадження.

Стосовно фактів проведення упереджених та необ’єктивних податкових позапланових перевірок, призначених в рамках кримінальної справи (п.п. 78.1.11 ПК України) вбачається, що єдиним адекватним засобом боротьби з проявами корупційної взаємодії правоохоронних органів з органами фінансового контролює позбавлення статусу доказу результатів позапланової податкової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, закріплених в Акті перевірки.

Так, відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати податкової перевірки оформлюється у вигляді акту або довідки. При цьому, при виявлені порушень складається акт.

Відповідно до абз. 2 п. 3 Наказу ДПА України від 22.12.2010 N 984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) Про Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Доказове значення в рамках кримінального провадження актам перевірки надано положеннями п. 4 ч. 2 с. 99 та ч. 2 ст. 84 Кримінально-процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4652-VI., згідно до яких акти перевірок можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Таким чином, акт податкової позапланової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, наділений статусом носія доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Слід констатувати, що незважаючи на певні вимоги щодо порядку проведення та оформлення результатів податкових перевірок, на жаль, відомі непоодинокі випадки порушення з боку органів державної податкової служби принципу всебічності, неупередженості та повноти при проведенні податкових перевірок. Так, посадові особи податкових інспекцій упереджено проводять перевірки, а адміністрація податкових органів свідомо та умисно не бере до уваги письмові заперечення платників податків, які свідчать про відсутність порушень.

Найбільш значні корупційні прояви діяльності органів ДПС вбачаються в оформленні результатів позапланових податкових перевірок, призначених в рамках кримінальної справи, оскільки за результатами останніх Акт перевірки складається, він набуває доказового значення, однак податкове повідомлення рішення не оформлюється і платник податків позбавлений можливості в судовому порядку на початковій стадії кримінального провадження довести факт відсутності порушень.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ№ 3 від 25.04.2003, «судам під час розгляду справ необхідно ретельно з'ясовувати, які законодавчі акти регулюють відповідні відносини, і залежно від цього вирішувати питання про наявність у діях особи порушення встановленого законом порядку зайняття такою діяльністю».

Однак, на практиці суди не вирішують питання про повноту, всебічність та об’єктивність акту позапланової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, залишають поза увагою грубі порушення щодо проведення та оформлення Актів перевірок та, виходячи із змісту Акту, заздалегідь констатують факт наявності порушень.

При цьому, висновки про наявність порушень, зроблені в актах позапланової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, доволі часто суперечить висновкам того ж контролюючого органу, викладеного в актах планової перевірки того ж самого підприємства за відповідний період. При цьому акт позапланової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи не скасовує та не доповнює висновки, зроблених в актах планової перевірки того ж самого підприємства за відповідний період і суперечність залишається суперечністю.

Однією із найпоширеніших проблем також є неповнота відповідних позапланових перевірок, оскільки документи первинного бухгалтерського обліку як правило до моменту призначення перевірок вилучаються в процесі обшуків при здійсненні кримінального провадження, а самі особи, які є підозрюваними чи обвинуваченими, не надають пояснень та позбавлені можливостей надавати додаткові документи податковим органам.

Крім того, доволі часто виникає ситуація, коли кримінальне провадження порушено у зв’язку із підозрою у вчиненні кримінального проступку за період, коли посадовими особами виступали одні особи (підозрювані чи обвинувачені), однак на момент проведення позапланової перевірки посадовими особами платника податків виступають зовсім інші особи.

Вважаю, що важливою гарантією дотримання прав осіб є доповнення ПК України нормами, які встановлювали б порядок письмового ознайомлення з результатами позапланових перевірок, призначених в рамках кримінальної справи, саме осіб, які були у відповідний період посадовими особами, а також осіб, які виступають в рамках кримінального провадження в якості підозрюваних чи обвинувачених.

Не менш важливим є також передбачення для осіб, що в силу своїх посадових обов’язків були відповідальними за ведення бухгалтерського та податкового обліку та осіб, які є підозрюваними чи обвинуваченими, права на надання письмових пояснень податковим інспекторам при проведенні перевірок та права на письмове заперечення до Акту перевірки, оскільки Податковий кодекс України, і зокрема, п. 86.7 ст. 86 ПК України, подібної норми не містить.

Вагомим моментом в гарантуванні об’єктивності та безпосередності проведення податкових перевірок, призначених в рамках кримінальної справи, є необхідність заборони передавати протоколи допитів свідків та інших матеріалів кримінального провадження податковим інспекторам при проведенні податкової перевірки.

Слід зазначити, що такі дії слідчого чи органу дізнання не лише є прямим підтвердження розголошенням даних кримінального провадження, що є по суті кримінально караним діянням (ст. 387 Кримінального кодексу України), але і прямим підґрунтям для винесення упереджених та необґрунтованих висновків в Акті позапланової податкової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи. Вбачається, що органам ДПІ з боку слідчого чи органу дізнання мають бути передані, лише експертні висновки, рішення суду та інші матеріали, які в силу ст. 83 ПК України є підставою для висновків під час проведення перевірок.

Вбачається, що важливою гарантією дотримання прав осіб, і зокрема юридичних осіб, є встановлення особливого (окремого) порядку оформлення результатів податкових перевірок, призначених в рамках кримінальної справи.Вони мають оформлюватися не Актом перевірки, який вже наперед отримує доказове значення, а іншим документом, яким може носити назву та правовий статус «висновків про результати проведення позапланової податкової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи».

«Висновки про результати проведення позапланової податкової перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи», в силу вимог КПК України, мали б додатково підтверджуватися іншими засобами доказування, у тому числі шляхом проведення відповідних експертиз, які поруч із висновками ДПІ мали б враховувати Акт планових та інших перевірок, що відображали дані господарської діяльності за відповідний період, а також інші докази по справі, у тому числі висновки за результатами проведення незалежних аудиторських перевірок.

Тэги: коррупция, Налоговый кодекс
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?