Солдатам Путіна український закон - “не писаний”. Частина 1

Печать

Голосуванням за поданий урядом Закон «Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом Російської Федерації про взаємодію з питань попередження надзвичайних ситуацій, пожеж і ліквідації їх наслідків у населених пунктах, у яких розташовані об’єкти Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» (№0009, від 18.12.2012) український парламент визнав, що на території України можуть діяти закони іншої країни – Росії.

Фото: Макс Левин

Cтаття 5 угоди передбачає поширення дії російського законодавства на військовослужбовців Чорноморського флоту РФ, які дислокуються на українській території, включених до складу аварійно-рятувальних формувань, на час участі в діях із попередження надзвичайних ситуацій, пожеж і т.д., у яких дислокуються об’єкти ЧФ Росії.

Стаття 9 угоди передбачає, що у випадку заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі України запрошеною стороною відшкодування цієї шкоди здійснюється стороною, що зробила запрошення, себто, українською.

За цей, майже 21 рік, із часу підписання антиукраїнською владою «чорнофлотських угод», Російський флот, поводячись нахабно і безкарно, давав безліч законних підстав для їх денонсації. Чого тільки варта відмова Росії підписати договори по кожному окремому об’єкту, що вона отримала у розпорядження від України. Росіяни продовжують гратися з українською землею, вигадуючи схеми, за якими в Україну заходять російські інвестиції, перетворюючи південь України у російський політичний офшор.

Але ж, для нас - патріотів, ЧФ РФ на нашій території – це втрата нашого суверенітету, окупація частки нашої землі, механізм утримання України у зоні інтересів Росії, втягування нас в конфронтацію з сусідами та усім демократичним світом, навіть у війну, центр координації сепаратизму, українофобії й паплюження нашої державності, беззаконня і свавілля; реальна загроза контрабанди й незаконної торгівлі зброєю, не виправдане нічим екологічне, соціальне, економічне навантаження, якого зазнають Севастополь та інші пункти його базування.

Саме тому вважаю, що законодавча неврегульованість Закону «Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом Російської Федерації про взаємодію з питань попередження надзвичайних ситуацій, пожеж і ліквідації їх наслідків у населених пунктах, в яких розташовано об’єкти Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» (№0009, від 18.12.2012) - є черговим кроком після якого залишиться лише один вихід – негайна денонсація підписаних угод між Україною та Росією.

Для цього є усі юридичні та політичні підстави. Міжнародні договори України про тимчасове перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України підлягають денонсації у разі:

  • якщо подальше перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України загрожує національним інтересам України;
  • недотримання або порушення підрозділами збройних сил інших держав вимог міжнародних договорів України, законодавства та інших нормативно-правових актів;
  • втручання або загрози підрозділів збройних сил інших держав у внутрішні справи України;
  • використання або загрози використання підрозділів збройних сил інших держав, які перебувають на території України, проти третіх держав;
  • якщо виникла загроза втрати іншою державою контролю за підрозділами її збройних сил на території України;
  • якщо держава, підрозділи збройних сил якої перебувають на території України, увійшла у воєнний конфлікт з третьою державою, внаслідок чого виникла загроза національним інтересам України.

Але, у той же час, законодавча неврегульованість питань тимчасового базування ЧФ РФ дозволяє його командуванню і далі порушувати підписані угоди, особливо щодо виконання свого зобов’язання поважати суверенітет України, шанувати традиції та звичаї Українського народу і не завдавати шкоди національним інтересам України, додержання підрозділами ЧФ, особами військового і цивільного персоналу, які входять до їх складу, а також членами їхніх сімей міжнародних договорів України, українських законів, утримання від будь-якої політичної діяльності в Україні, а також від іншої діяльності, не сумісної з її національними інтересами.

Без перебільшення скажу, що зараз - катастрофічний стан ЧФ.

Ни для кого это не стало неожиданностью... Этот металлолом, который стоит в Севастополе, никому не нужен и не считают его (военной) угрозой— Давид Жвания о ЧФ

Але, з огляду на гіпертрофовані імперські амбіції правлячого дуумвірату можна очікувати, що наш сусід, попри здоровий глузд та негативні наслідки для економіки, спробує взяти реванш, адже ЧФ за своїми можливостями у 20 разів поступається флотам країн-членів НАТО в Чорному морі. Більше того, вже маємо ознаки, що російське керівництво розпочало практичну реалізацію цих амбіцій.

Вважаю, українська влада разом із своїми російськими колегами нищать усілякі передумови для спокійного та безпечного сусідства між нашими народами. З одного боку, «регіонали» влаштували «новорічний розпродаж» України, її стратегічних інтересів. З іншого боку, російська сторона, реалізовуючи свої амбіції, поглинає Україну, ставлячи її у залежність від того, з яким настроєм, прокинеться «білокам’яний очільник».

Це справжній антиукраїнський інтернаціональний крок до розбудови СССР (о). У його новій версії Янукович і російські політики відвели роль Україні пасивного статиста. За рахунок і на горбу простих людей буде будуватися нова імперія. Особисто я докладу максимум зусиль, щоб таке будівництво було згорнуте. Ті, хто дозволять собі торгувати долею народу, мають відповісти по заслугах.

Тэги: украино-российские отношения, Черноморский флот, нацбезопасность
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?