Школа – ВУЗ – біржа праці?

Печать

У попередньому блозі я писав про полювання політиків та чиновників на фонд безробіття. Моя позиція – знищити цей та кілька інших фондів, замість них побудувати низку проектів. Проекти мають бути вимірними у часі та конкретними, мати відповідальних. Однією з таких ініціатив має бути «упередження безробіття серед молоді і гарантування першого робочого місця».

Фото: Макс Левин

Почати необхідне з школи: система освіти має бути чітко зорієнтована на упередження безробіття серед молоді. Тут я бачу три пріоритети – розподіл по напрямкам (галузям) після 8-9 класу, виокремлення обдарованої молоді та патронат держави над нею з обов’язковою психологічною підготовкою родин де живуть такі діти, далі – формування бездоганної комунікації не шкіл, а «напрямків» з Вузами. На мою думку, не варто влаштовувати молоді усілякі екзаменаційні змагання. Вступ хлопця або дівчини до вищого навчального закладу або іншої освітньої інституції має відбуватися за наслідком її навчання у школі. Це повинно бути відображено у складній і багаторівневій системі оцінювання навчання, участі у олімпіадах, інших державних і приватно-державних, корпоративно-державних конкурсах. Суб’єктами такого конкурcування мають бути держава, роботодавці, міжнародні та національні фонди, держслужба.

Наступний етап має стосуватися навчання дітей у вузах. Тут пріоритети наступні – пошук потенційного роботодавця, безперервне стажування, знайомство з реальною галуззю і місцем майбутньої роботи. Причому тут так само має відбуватися об’єктивне рейтингування. Ми маємо знати про золотий кадровий резерв держави, про кожного студента і його можливий внесок в розбудову держави, регіону, підприємства. Навчання та рейтинг молоді має стати фактором і критерієм для його підтримки з боку держави – пільгові кредити на житло, просування, додаткове безкоштовне навчання, навчання за кордоном. Так само продовжитися робота в рамках першого робочого місця і тоді коли його залишить молода дівчина чи хлопець.

Отже в рамках такої державної політики має бути створено цілу інфраструктуру яка б дозволила фактичному замовнику - державі та роботодавцю отримати нову якість - працівника та громадянина. Коли ми говоримо про перезавантаження політики та державної служби, люстрацію чи підвищення професіоналізму вцілому у державі, ми часто-густо, не розуміємо змісту наступних кроків піля проголошених декларацій чи вимог. Аби не вийшло як після помаранчевої революції, ми повинні, вже сьогодні, готувати цілу систему яка б виплекала нове покоління українців. Це і має бути головною ідеєю країни, якщо хочете – національною ідеєю.

Тэги: образование, молодежь, безработица
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей