"Сонячне каміння" в кишенях олігархів

Печать

Україна посідає друге місце у світі за запасами бурштину. Більше того, має усі передумови для того, щоб бурштинова галузь демонструвала позитивну динаміку свого розвитку та наповнювала державну скарбничку десятками мільярдів гривень. У результаті ж навпаки: наслідки від нелегального видобутку бурштину плачевні. "Бурштинова лихоманка" - проблема не лише декількох регіонів, а хаос загальнонаціональних масштабів.

Фото: sbu.gov.ua

Пригадую, як під час зустрічі Президента Петра Порошенка з депутатами міжфракційного об'єднання "Єврооптимісти", пан Порошенко запитав, які шляхи подолання "бурштинової лихоманки" можу запропонувати. Тоді я говорив про необхідність врегулювання проблеми на законодавчому рівні, адже цей нелегальний бізнес прогресує саме за рахунок прогалин у законодавстві. Зокрема, йшлося про законопроект, який би легалізував старательську діяльність, не оминав питань рекультивації земель та бурштинових бірж. Легалізація видобутку бурштину дала б можливість розблокувати ситуацію та зняти напругу серед населення. Рекультивація покращувала б стан та продуктивність порушених земель Полісся, які вже багато років потерпають при хижацькому помповому способі видобутку бурштину. Бурштинові біржі мали б стати єдиним майданчиком легальної торгівлі видобутого бурштину та тим самим скоротити частку "сонячного каміння", що нелегально покидає Україну.

Здавалося б, ухвалення законопроекту має вирішити болючу проблему Північного-Західного регіону України. Єдина умова: правила гри повинні приносити зиск як державі, так і старателям. Держава отримуватиме у дохідну частину бюджету мільярди гривень. Бурштинокопачі ж сьогодні зацікавлені працювати законно. Люди готові сплачувати не данину корумпованим правоохоронцям, а податки та усі необхідні збори, при цьому натомість отримувати хороші дороги, добре оснащені лікарні і школи, спортивні майданчики.

Проте ситуація сьогодні прямо протилежна: корупція і досі роз'їдає Україну, а цвіль хабарництва, на привеликий жаль, продовжує буйно квітнути.

Саме тому у мене нема жодних ілюзій з приводу того, чи зможе нинішній парламент та уряд довести розпочату справу до свого логічного завершення.

Бо що відбувається насправді?

Десятки тонн бурштину, які видобувають в Україні та вивозять за її межі можуть приносити в бюджет десятки мільярдів гривень, а не 1,5 млрд гривень, які згідно затвердженого Держбюджету на 2016 рік планується отримувати в дохідну частину з рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину. Очевидно, що мова йде про промисловий видобуток, а не про десятки тисяч старателів.

Виникає запитання: яким чином планується отримувати 1,5 млрд гривень в бюджет країни? Завдяки підприємству ДП "Укрбурштин", 99% боргу якого ( відповідно до реєстру вимог кредиторів) перейшли до британської компанії, яку було створено зі статутним капіталом у 4 фунти (за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України). А це, до речі, могло унеможливити погашення заборгованості та повернення підприємства під контроль держави. Чи завдяки підприємствам з власниками-олігархами, які змінюють постанови, щоб безпроблемно отримувати необхідні дозволи для своїх компаній? Нагадаю, зміни, внесені Постановою КМУ № 1173 від 16.12.2015 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, змушують розглядати такі важливі питання, як надання в користування надр у 30-денний термін. В разі недотримання цих термінів, можна вважати, що обласна рада надала так звану "мовчазну згоду". Насправді ж під приводом здійснення геологічної розвідки, бурштин видобуватиметься старательськими способом. І знову запитання: а хто поповнюватиме місцевий та державний бюджети?

Важко навіть припустити, яку роль в нашій країні відіграють олігархи, якщо можуть впливати і на уряд, який приймає такі рішення, і на депутатів Верховної Ради, які за них голосують.

Єдиний вірний шлях - надати старателям право законно добувати бурштин, платити податки, проводити рекультивацію. А видобутий бурштин реалізовувати на прозорих торгах у новостворених біржах, що передбачається положеннями законопроекту. Визнаю, наскільки ж я був наївним, думаючи, що хтось з чиновників підійде до вирішення цієї проблеми по-державницьки і дбатиме про наповнення дохідної частини бюджету країни, а не гаманців олігархів.

І, на жаль, таких галузей, які б могли приносити мільярди додаткових надходжень до бюджету, а натомість збагачують і без того багатих людей - їх чимало. Прикро. Бо жага до мільйонних прибутків і досі сильніша за повернену віру після Революції Гідності, за світлу пам'ять про Героїв Небесної Сотні, за полум'яні обіцянки про краще майбутнє, у які щиро вірить український народ. Схаменіться! Можна і щодня виголошувати жалісні промови в пам'ять про загиблих під час Революції Гідності, а при цьому продовжувати "гвалтувати" державу та нещадно відбирати у людей останню надію. Але хіба ж так віддають данину поваги кращим синам, які поклали життя за майбутнє і за Україну?!

Тэги: янтарь
Печать
Читайте в разделе
  • Про непопулярне: науку, дітей, молодь Нам необхідні точки зростання. Ними можуть стати наукові зелені інноваційні містечка, побудовані не на принципі конкуретності, а принципі синергетизму. Наука+виробництво+молоді вчені.
  • Школа и толерантность: пути решения Помещать детей с особыми потребностями в отдельные классы – это, априори, проводить черту между «ними» и «нами». Если такие ученики будут учиться в одном классе с остальными школьниками, это будет только на пользу воспитанию толерантности.
  • Хто хоче «нагріти руки» на Євробаченні? Здається, і цього разу особисті амбіції та інтереси окремих людей беруть верх над інтересами країни, міста, громади, а іноді – і над здоровим глуздом. Наочною ілюстрацією такого твердження може стати історія зі створенням скверу біля МВЦ.
Выбор читателей
Київрада заборонила нічний продаж алкоголю поза межами закладів ресторанного харчування. Як вам таке рішення столичної влади?