Приниження Європи

Печать

22 березня, по аритмічному серцю ЄС, був нанесений удар неймовірної сили. На тлі 34 загиблих і більше 200 поранених від теракту, здійсненого найшвидше, Ісламською державою, біля стійки реєстрації AmericanAir, аеропорту Zaventem і на станції метро Маальбек, Європейському політичному холдингу прийдеться приймати непрості рішення. Щодо об’єму мультикультурної толерантності і режиму безпекового терпіння. Жорстка політика антитерористичних, тобто антиісламістських заходів, в обмін на безпеку, життя і здоров’я європейців. Бо терористичні атаки здійснили, в чергове, – смертники-ісламісти. Як перед тим в Мадриді, Лондоні і Парижі. Без терористичних підривів в Брюсселі, з 2001 року, по всій Європі, із 44 терористичних актів, радикальні ісламісти звинувачуються в абсолютній більшості з них. До 2014 року європейські спецслужби провели 750 арештів представників радикальних ісламістських організацій, які підозрювались у причетності до тероризму. Не допомогло. Кількість та інтенсивність терактів в Європі швидко зростає. Політики протидії їм немає.

Фото: twitter.com/AAhronheim

З тероризмом борються до підривів. Потім можна тільки мститись, що ефективно доводять Ізраїль і США. Проблема, найголовніша, у відсутності чіткої та послідовної антитерористичної стратегії в самому ЄС. Політики намагаються сподобатись виборцям в арабських кварталах, внутрішній, асимільованій, з різноманітними арабо-африканськими коріннями, еліті, не вийти із якірного комплексу вини за вчорашню колоніальну політику, стверджуючи принципи м’яких компромісів у глобальній політиці і постійно, таким чином, розширюючи дірки в системі безпеки Європи. Через них, разом із багатомільйонною армією, тісно об’єднаних навколо внутрішніх лідерів і мечетей, мігрантів, вторгнення почали підготовлені в Іраку та Сирії бойовики-терористи. Вони вміло повернули до теорії і практики джихаду земляків, які безпечно жили в європейському кондомінімумі і перетворили їх в шахидів та надійних посібників своїх акцій. Як показує розслідування терактів в Парижі, терористи в значній частині були громадянами Франції. Навіть не в першому поколінні. Така історія буде повторена і в Бельгії.

Європа немає єдиної армії, єдиної стратегічної розвідки, контррозвідки і спільної поліцейської політики з протидії тероризму. Не випадково, жодних уроків із трагедії в Паризькому Бетакаламі Євроунія так і не винесла. Пройшлися маршем протесту і солідарності одночасно, після теракту в редакції «Шарлі Ебдо», взявшись за руки. Та цього виявилося недостатньо. В Брюсселі терористи, легко вчинивши сім терористичних актів, показали свою здатність до найвищого, можливого рівня агресії і готовність діяти в будь-якій частині Євросоюзу. Практично безкарно. Це не просто зухвалість і дике нахабство, а демонстрація всесильності свого вторгнення і безжалісність до терпеливих і добрих європейців.

Теракт в Брюсселі не мав бути несподіванкою для європейських спецслужб. У червні минулого року, за повідомленням Le Soir, спецслужби Бельгії разом із США, миттєво прослуховуючи WhatsApp, в ході антитерористичної операції затримали 16 вихідців із Росії. Чеченського походження. Але 14 тут же відпустили. Лібертолерантність. Всі вони були пов’язані із «Фронтом ан-Нусра» та «Ісламським еміратом Кавказ».

В Бельгії, відносно інших країн ЄС, надзвичайно великий відсоток джихадистів, які воюють в Сирії та Іраку. Поліція ще в лютому дізналася, що в лікарні Остенда лікується один із таких розшукуваних бойовиків від поранень. Але висновків ніяких не зробила. Хоча, перед тим, у січні, двоє ісламістів були вбиті в місті Вервьє на кордоні з ФРН. Тоді в багатьох містах Бельгії було арештовано 13 підозрюваних.

Нарешті, Салах Абдеслам. Він підозрюється в терактах в Парижі. Арештований в комуні Моленбек. За міністром МЗС Бельгії Дідьє Рейндером, очевидно, що Абдеслам ще минулої суботи сказав слідчим, що планував теракти в столиці. Це виглядало правдою, бо у нього знайшли багато важкої зброї та свідчення, що навколо нього сформована терористична мережа. Слідству також відомо, що він близький з одіозним Мохамедом Абріні, який міг зіграти ключову роль у паризьких терактах. Вони друзі дитинства, жили поряд в Моленбеку, звідки родом ще декілька паризьких терористів. Вони вільно, виходячи із поліцейського досьє, їздили Європою, попри ордери на арешт Мохамеда і Нажима Лакруї, який був зв’язковим з Раккою. Невідомо чому, але маючи всі можливості запобігти терористичним актам, європейські спецслужби не змогли цього зробити. Очевидно, недостатньо враховується той факт, що абсолютну більшість терактів в Європі вчиняють місцеві жителі, використовуючи місцеві матеріали і зброю. В основі цього лежить слабка система безпекового контролю, байдужість та індиферентність самих європейців, яка є частиною заохоченої політиками толерантності, халатність місцевих органів влади та поліцейсько-судовий лібералізм.

Варто вбити в собі наївність. Брюссельські теракти не були сплановані любителями і здійснені непрофесіоналами. Це вища за складністю бойова спецоперація, яка вимагала різноманітної, на різних рівнях, спеціальної підготовки, планування, логістики, розвідки і системи прикриття. І хоча почерк терористів схожий на теракти Мадріду, Лондону та Парижу, тут все ж таки, є серйозні відмінності, які свідчать про новий, більш високий рівень, саме воєнного планування терактів. Єдине, де терористи «прокололися» - це недовантаження декількох валіз, в яких, найшвидше, була вибухівка та зброя, у випадкове таксі. За заявою таксиста, увечері, ця вибухівка була виявлена на квартирі в одного з підозрюваних. Але це також може бути частиною невідомої нам комбінації.

Associated Press, із своїх джерел із столиці ще невизнаного Халіфату Ракки, повідомило, що теракти в Європі планувалися впродовж двох місяців. В аеропортах і на залізничних вокзалах. Тому, дурним знаком є роздуми деяких європейських експертів (Матьє Гідер, Le Figaro), що в Брюсселі, як і в Парижі, «могла діяти група з 2-3 чоловік. В цьому фірмова відзнака ДАІШ (ад-Даулят аль-Ісламійя фі ль-Ірак уа аш-Шам)».

Інші (Жозе Мільязеш, Publiko, Португалія), закликають «працювати з мусульманськими громадами та інтегрувати їх із гетто на околицях крупних міст… Підвищити роль мусульманських громадських діячів для зменшення напруги протистояння між двома суспільствами, …заборонити радикалам використовувати мечеті, Інтернет та інші засоби комунікацій для пропаганди своїх ідей». Близькі до Парижу та Берліну вимагають внести свій «внесок у вирішення конфліктів, які викликають потоки переміщених осіб». Тобто, мирні переговори, човникова дипломатія із вибірковими, хірургічними воєнними операціями надточною зброєю.

Європа мусить серйозно змінити політику протидії тероризму. Найперше, реально перекрити всі канали співпраці та фінансування терористів. Головне, посилити боротьбу з корупцією на світовому рівні. Особливо, відносно тих країн, де вона фактично формує державну політику. Надважливо посилити заходи спеціальної безпеки. Тому, що важко зрозуміти, як терористи з бомбами та зброєю проникають в аеропорт та метро мегаполіса, який вже декілька тижнів знаходиться в режимі підвищеної безпеки. Тому, що під прицілом не тільки наші принципи, спосіб життя і свободи, але й історичні долі цілих народів і їхніх держав. У Мінську, за участю та підтримці європейських лідерів, Україну посадили за стіл переговорів з терористами, яких толерантно, після цього, почали називати повстанцями. Їм дозволили використати зброю проти суверенної держави і її влади в обмін на легітимне отримання широкої автономії. ЄС дуже важливо також визначитись щодо участі в цьому процесі Росії, яка не тільки шляхом прямої агресії захопила Крим, але й породила та фінансує, організовує і забезпечує всім необхідним тероризм на Донбасі. При цьому Росія і сама перетворилась на державу, яка сповідує терористичні методи в зовнішній політиці. Вона не приховує свої успіхи у гібридній війні проти України, чудово розуміючи, що вона якраз і ведеться терористичними способами. За межами міжнародного права війни. Крім того, вона саме терористичним актом знищила Малайзійський Боїнг з більшою частиною європейців на борту і використала терористичні прийоми в національному правосудді у вироку Надії Савченко, яку підло викрали з території України, використавши як елемент гібридної війни проти всієї Західної цивілізації.

Не випадково, натомість співчуттю, офіційна Росія переповнена зловтіхи щодо трагедії в Брюсселі. Олексій Пушков, голова комітету з міжнародних справ Держдуми РФ, не без оглядин на главу держави, цинічно заявив: «поки Столтенберг, не пам’ятаючи себе, бореться із уявною Російською загрозою і розміщує війська в Латвії, у нього під носом в Брюсселі підривають людей». Огидний, до ненависті, Жириновський позловтішався над загиблими і трауром в Брюсселі. В ефірі телеканалу «Росія» він заявив: «Нам это выгодно. Пусть они там погибают». МЗС РФ в особі радикальної Марії Захарової, чомусь, звинувачує Європу, а не підтримує її в час цієї скорботи, називаючи її політику «подвійними стандартами» і в тому, що вона ділить «террористов на плохих и хороших». І хоча Путін, після Пушкова, направив свої співчуття королю Бельгії Філіпу, всі російські високопоставлені політики і чиновники вдалися до перекладання відповідальності за драму в Брюсселі, куди їздять, попри санкції, на самих європейців, звинувачуючи в терактах не реально винних, а «неэффективную внешнюю политику Европы, русофобию, недостаточно жесткую миграционную политику и угодничество перед США». Примітивні образа і мстивість. Як спроба домінування на трагедії.

Путін буде всіляко використовувати цей терористичний акт, як і міграційну кризу, для тиску на розгублених європейських лідерів і розколу Європи. Таким чином - і Заходу, використовуючи фінальну слабкість Обами.

Важко сказати, чи буде колись виявлений російський слід у Паризькому і Брюссельському терактах, як і у вбивствах Березовського та Лєсіна. Але Росія, війною в Україні демонструє високу готовність до використання тероризму. Як інструменту геополітики. Якщо їй вдасться легітимізувати терористичний рух на Донбасі через тиск на Захід в обмін на приєднання до протидії глобальному тероризму, то це докорінно може змінити вже хитку світову безпекову стабільність. Діючи виключно силовими методами, використовуючи на очах принишклого світу, масовані удари ракетами, які здатні нести ядерні боєзаряди, заявляючи про готовність відновити війну в Сирії, Росія не визнає спільних правил в міжнародному житті, а нав’язує свої. Посилаючись на те саме, що роблять ідеологи Халіфату: «Ми маємо історичне право на створення, добровільно ліквідувавши Радянський Союз, власної, слов’янської імперії». Після блискучої імітації виходу із Сирії, Росія запропонувала Заходу нову формулу для України: «Два конфлікти – одне рішення». І чекає, коли Україну їй віддадуть.

Для посилення своєї позиції після терактів у Брюсселі, вона пропонує ще одну, без сумніву, антиукраїнську формулу: «Росія має отримати офіційне право голосу у питанні політики і безпеки Європи, або на континенті не буде стабільності». Її висловив напередодні терактів в Бельгії Сергій Лавров в журналі «Росія в глобальній політиці»: «В течении, как минимум, двух последних столетий любые попытки объединить Европу без России или против нее всегда заканчивались тяжелыми трагедиями». Це цілеспрямований шантаж і неприпустиме використання труднощів Євроунії: Великобританія готує референдум про вихід із неї, Нідерланди – по Вільній торгівлі України та ЄС, втрати визнаного лідерства Ангелою Меркель на тлі масового вторгнення африканських біженців, швидкого зростання популістських і радикальних рухів, «самоізоляції» США у зв’язку з виборчою компанією президента.

Путін прийшов до влади на важкій хвилі страху, використовує його для агресії в Україні і протистоянні США в Сирії, та тисне ним на європейських лідерів, заводячи своєрідну гібридну війну в серце Європи.

ІДІЛ, контролюючи значні ресурси і володіючи достатніми можливостями вести тривалу війну, не зупиниться у своїх терористичних атаках на недружний до неї Захід. Поки він не оцінить цю ситуацію як новий вид світової війни терористичними методами, які використовує для свого розширення й Росія. Потрібні нові та сильні рішення, аби відрубати хвіст цій заразі і не дати можливості нарощувати їй страх сучасній цивілізації, продовжувати вбивати і сіяти розруху. Для цього потрібно розглядати лібералізм - як чіткий і справедливий звід правил однаковий для всіх, демократію - як володіння широким спектром прав і свобод, але поєднаних з чіткими обов’язками, а спільну безпеку – як головну ціль діяльності всіх інститутів влади. Це найлегше, що ми можемо зараз зробити. Перед епохою хаосу і деградації. Якщо не зупинимо тероризм у будь-яких його проявах і формах.

Тэги: Россия, терроризм, Брюссель, Владимир Путин, теракты в Брюсселе
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей
Київрада заборонила нічний продаж алкоголю поза межами закладів ресторанного харчування. Як вам таке рішення столичної влади?