Недоторканність. Опозицію до стінки?

Печать

До виборів залишилися лічені місяці. Влада вичерпала усі можливості бліц-реформаторства. Жодна з реформ не працює. У них не вистачає досвіду зрозуміти, що сукупність суто українських проблеми – це банка з хижими павуками, які поглинають все здорове та позитивне. У реформах не може бути золотої середини між обслуговуванням корупції, бюрократії, олігархії і інтересами держави та простих людей. Цей реформаторський шпагат не можливий і глупий.

Фото: Макс Левин

За цих умов команда Януковича почала готувати два проекти - «щедрий соціальний дощ» та відміну депутатської недоторканності. Щодо першого плану можна сказати, що це не економічна реформа, а повноцінна вистава популізму та безвідповідальності. У якості відшкодування втрачених вкладів туди «засунуть» як альтернативу «юліній» - «вітіну тисячу», передбачать підвищення соціальних витрат. Мені це нагадуємо ситуацію, коли продавці вдаються до різних хитрощів аби довести покупцеві факт свіжості товару. Наприклад торговці рибою мастять її олією і т.д. Так само Янукович опускаючи копійки у простягнуту руку голодного та приниженого українця, сподівається на його тривалу любов. Дарма.

Але я б хотів висловитися щодо другої ініціативи. Так от, чому б, разом з відміною депутатської недоторканості, владі не почати добудовувати нові поверхи у існуючих в’язницях, та зводити нові. Тільки уявіть: частина лідерів опозиції у тюрмі, генеральна прокуратура покірно працює наче філія «банкової», судді в прямому і переносному значенні «віддають честь» будь-якому власнику «десятки» чи "сотки". Не будемо вдаватись до подробиць керованості спецзагонів міліції, внутрішніми військами, міліцією в цілому. А ще на обслуговуванні «інформаційного прикриття» ціла армія журналістів, видань, телеканалів.

Залишилося, зробити ще один крок, зняти «недоторканість», роздягти опозиціонерів, відвести до стінки і розстріляти. Чесно кажучи, я прихильник усіляких обмежень щодо депутатів усіх рівнів. Жоден з них не має права користуватися благами не сумісними з рівнем життя у державі. Дійсо, необхідно продати державні угіддя та маєтки, дачі, санаторії, землю. Можливо навіть доцільно переселити владу з Грушевського та Банкової у скромніші апартаменти. Проте, це має бути один пакет законів, де парламентарі сказали б «а», а потім і «б». Причому туди варто додати реальну реформу судової системи, прокуратури, міліції, кримінального закону, тощо. Почати ж треба з створення публічного антикорупційного органу. Коли говорять про громадське телебачення, я мрію про той час, коли у ньому буде відведено значущу частину ефіру для показових судів над корупціонерами, для антикорупційної мобілізації людей, пропагування боротьби з корупцією у кожному куточку держави.

Ми, українські виборці, повинні час від часу прискіпливо аналізувати ініціатив влади, бо часто за зовнішніми позитивними намірами і добрими гаслами, ховається холодний розрахунок, спрямований на те, щоб відібрати у нас останню надію на поновлення демократії в Україні. Влада жонглює нашими очікуваннями і нашим відчаєм. Ця непристойна гра має припинятися неприйняттям дешевих трюків Партії регіонів та особисто Януковича.

Тэги: депутатская неприкосновенность, реформы, социнициативы Януковича
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей