Аграрне самбо, або які не мають бути податки для аграріїв

Печать

Ключові позиції, прийняті у змінах до Податкового кодексу щодо регулювання агросектору, здатні покласти галузь на лопатки. Їх ініціатори мабуть від браку знань заклали міни уповільненої дії під найбільш перспективну галузь національної економіки. Деякі з цих змін, зокрема щодо двох реєстрів з відшкодування експортного ПДВ, проштовхували явно з метою нагріти руки на корупційних схемах. Найяскравіше цьому підтвердження – відсутність формальних авторів у найбільш одіозних пропозицій.

Фото: www.facebook.com/roman.chornomaz

В умовах загрози своєму існуванню аграрна громада не має іншого шляху, окрім як оборонятися. Аграрії розпочали всеукраїнську акцію протесту «Сільгоспвиробники України – за скасування змін до Податкового кодексу». Це – перший за останні роки настільки масштабний та узгоджений протест аграріїв.Вимога єдина – скасувати несправедливі зміни до Податкового кодексу. Президент має дослухатися до голосу аграріїв, провести додаткові консультації і прийняти виважене рішення щодо погодження податкових змін, запропонованих Урядом і проголосованих Верховною Радою.

Податкові зміни щодо агросектору – брутальні як за суттю, так і за формою ухвалення. Документ, що впливає на розвиток стратегічної для України галузі, приймали без обговорення і без розданого тексту проекту. А проголосували його взагалі за 30 секунд. За цей час жоден із тих, хто віддавав голос «за», в принципі не міг усвідомити суть документа.

Ключові зміни – фактичне скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ із одночасним рішенням про відшкодуванням експортного ПДВ.

Нова модифікація спецрежиму із поверненням на спецрахунки лише15% ПДВ рослинникам, 50% для свинарства і птахівництва та 80% у тваринництві (ВРХ) не дає жодних можливостей для розвитку бізнесу. Тобто, вступає в силу принцип: «розділяй і володарюй»! Більше того, ці рішення містять серйозні загрози для сільгоспвиробників. Скасування спецрежиму може вже наступного року спровокувати в Україні ознаки продовольчої кризи, зокрема у сегменті тваринництва. Зменшення інвестицій та різке скорочення виробництва у вигляді масового вирізання худоби – вагомі причини для такого невтішного прогнозу. Окрім того, кризі нині сприяє несприятлива погода, що негативно вплине на урожай.

Ці рішення з економічної позиції – безглузді. Адже повертати експортерам ПДВ для держави дорожче, аніж зберегти податкову пільгу. Акумуляція спецрежиму складала 19 млрд гривень, а повернення ПДВ при експорті зернових і технічних культур – 24-25 млрд. грн. Окрім того, в бюджеті країни не передбачено коштів для його відшкодування.

Тобто запропонованими змінами в Податковий кодекс забирається частина коштів у власного сільгосптоваровиробника, а віддається транснаціональним компаніям. Це призведе до вимушеної економії коштів аграріями на технологічних операціях, інвестиціях, заробітній платні. Урядом не запропоновано жодного механізму заміщення цих 19 млрд гривень, а те, що є в банківському секторі не доступно аграріям або непосильно при обліковій ставці НБУ у 26 % річних.

Ще одним важливим аспектом є те, що спецрежим ПДВ для аграріїв був запроваджений у 1998 році. Це дало змогу забезпечити надходження інвестицій у галузь в обсязі понад 160 млрд гривень. Невідшкодування ПДВ при експорті слугувало експортним митом, що давало можливість тримати ціну на продукти харчування на 20% нижче європейських і створювати передумови для більш глибокої переробки сільськогосподарської сировини, створення робочих місць і розвитку експортного потенціалу з більшою доданою вартістю. Модель внесених податкових змін найбільше шкідлива для держави: ріст інфляції та цін на продукти харчування, скорочення робочих місця, безробіття, оформлення субсидій тощо.

Найбільш заплутаною в урядових діях виявилася ситуація із подвійним реєстром повернення ПДВ при експорті. Цей непрозорий механізм відкриває безліч лазівок для корупції. Фактично аграрний бізнес в уряді поділили на білих і чорних. Перші – потужні експортери, які отримали преференцію на автоматичне повернення. Натомість другі – усі інші. По суті вони отримають крихти, що залишаться після відшкодування зернотрейдерам. Це рішення несправедливе і обурливе. Вважаю, що відшкодування ПДВ має відбуватися в автоматичному режимі, без будь-якого ручного втручання, для усіх суб’єктів.

Розв’язання цієї проблеми може бути досить простим – повертати ПДВ при експорті лише сільгоспвиробникам.

До скасування спецрежиму середній обсяг підтримки товаровиробнику на 1 гектар становив в Україні лише 30 євро. Натомість у Європі цей показник – близько 520 євро на гектар. Навіть за таких умов нам вдавалося на рівних конкурувати із усіма світовими виробниками. Хоча український виробник працює в умовах світових цін на сировину та готову продукцію. У нас значною є імпортна складова щодо техніки, палива, запчастин, нафтопродуктів.

Натомість останні рішення здатні забити цвяха у труну українського сільського господарства. Наші аграрії не витримають конкуренції із потужним, сегментованим, технічно оснащеним та фінансово спроможним європейським виробником. У старого «запорожця» немає шансів проти нового «мерседеса». У галузі це усвідомлюють. І ми знайдемо аргументи пояснити це уряду…

Тэги: налоги и сборы, Налоговый кодекс, аграрии
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В Росії розформували національну збірну з футболу. Які думки у вас викликає ця неординарна подія?