Альтернативна енергетика в Україні почнеться з Криму

Печать

Погодьтесь, ранкова Ялта прекрасна. Над бухтою стелиться туман, ховає від заспаних очей туристів яхти біля причалу… Ще не чути звичного гомону набережної, у кронах дерев посвистують пташки. Краса. Ну що, пора! Ранковий душ, легкий сніданок і вперед, реалізовувати наполеонівські плани: Нікітський ботанічний сад, Масандрівський палац, парк Гурзуфа і Артек! Овва, а де гаряча вода?

Фото: Віталій Ковач

У крані засичало і забулькало. У Криму енергетична криза дається взнаки. Півострову не вистачає електроенергії, тут часто скаржаться на малий тиск газу. Останнє підвищення тарифів сталося у березні. Приватного сектору воно не стосувалося, а от соціальна сфера та бізнес одразу кинулися до калькуляторів. Більше пощастило споживачам, які підключені до «Кримтеплокомуненерго». У них один куб гарячої води коштує 50 грн. 06 копійок, а тарифи комунального підприємства «Ялтакурорттеплоенерго» 81 грн. 04 копійки. Різниця відчутна і не будемо вдаватися у причини її появи. Це окрема історія.

Ріст вартості гарячої води та розміру комунальних платежів ситуацію із розрахунками ще ніде не покращив. Не виняток і Крим. За даними міністерства житлово-комунального господарства від початку року вже накопичилось 1 мільярд 600 мільйонів боргів. У Криму їх найбільше - 214 мільйонів. Тому після чергового підвищення тарифів власники готелів шукають можливість економити. Окремі пансіонати навіть не соромляться повідомляти на своїх сайтах, мовляв, звиняйте «гражданє отдихающіе», вас багато, а води гарячої мало. Тому мийтеся холодною, або чекайте графіку. Цивілізація навідується у номери переважно з 8-00 і до 10-00, а також із 18-00 до 21-00.

Холодний душ бадьорить краще за каву. На рецепції саме зміна персоналу. Дві жіночки жваво обговорюють тільки їм відомі події. На питання про воду відреагували кисло і послали скаржитись директору. А він поїхав у Сімферополь і коли буде – не відомо. Ялтинське сонце пекуче! Кондиціонер втомлено пихтить і видихає порцію холодного повітря… у розчинені двері. На південному узбережжі, до речі, буває до 320 сонячних днів. Середньорічна температура – близько 12 градусів.

У Атласі енергетичного потенціалу, який розробив Національний інститут відновлювальної енергетики НАН, увесь Південь України визначений як зона найсприятливішого використання енергії сонця. Великий бізнес це оцінив, у Автономії  за останні 2 роки , завдяки впровадженню «зеленого тарифу», стався прорив . Компанії одна поперед одної будують сонячні електростанції. Бізнес відчув зиск, звичайні громадяни – ще думають. Мандруючи узбережжям увесь час вдивлявся у дахи. Лише зрідка на очі потрапляли сонячні колектори. У Туреччині вони не те що на дахах готелів, на звичайних хатин у гірських селах. Може у Криму не підозрюють, що технології дозволяють економити електроенергію, газ, а відтак і гроші?

Чому не ставите собі сонячні колектори, запитав у кав’ярні при дорозі. Он поруч заправна станція, на ній стоять?

Бо у них грошей – кури не клюють. За день кілька сотень машин заправляється. А у нас яка заправка – холодна вода, кава, морозиво, печиво, пиво, чіпси?

Необходимость модернизации абсолютно всех отраслей народного хозяйства требует громаднейших капиталовложений. Поэтому мы исходим из того, что для нас в ближайшие 10-20 лет альтернативы атомной энергетики нет— Николай Азаров

Але у вас бойлер стоїть в туалеті, він мінімум гривень 800 коштує, і споживає близько двох кіловат за годину?

Не морочте мені голову. Я щодня від санстанції, податкової, пожежників відбиваюсь, мені є куди гроші витрачати….

Розмову закінчено. Роздратований продавець пішов за новим ящиком води і почав сердито пакувати його у холодильник.

Мда, це не Лондон і не Берлін! Там сонце ловлять, а тут від нього мліють і нікому воно не потрібне. Найпримітивніші сонячні колектори зустрічав навіть у африканській саванні. Там у кемпінгах вони гріли воду для втомлених подорожувальників. В Україні альтернативні технології приживаються зі скрипом. У Німеччині бум інсталяції забезпечив закон, який дозволив власникам сонячних батарей продавати залишки виробленої електроенергії державі. Вона платила за один кіловат 80 євроцентів, і продавала іншим споживачам по 20.

Закинуті сонячні колектори в Криму
Фото: Виталий Ковач
Закинуті сонячні колектори в Криму

Таким чином німецькі родини забезпечували власні помешкання гарячою водою та електроенергією, ще й заробляли якусь сотню- другу євро! В Україні простимулювати спромоглися лише великі компанії, котрі приходять з інвестиціями і будують великі сонячні чи вітрові станції. Громадянам лише показали цукерку, прийнявши у першому читанні зміни до закону «Про електроенергетику». Там зелений тариф обіцяно вже і біогазу та сонячним електростанціям на дахах приватних будинків. Проголосувати вцілому за цю норму депутати не встигли, пішли на літні канікули. А 3 жовтня документ у другому читанні не набрав достатньої кількості голосів і його повторний розгляд перенесли на листопад. Чи згадають про закон після виборів?

За оцінками фахівців, які інсталюють геліосистеми, найпростіша модель сонячного колектора яка здатна давати щодоби до 150 літрів гарячої води температурою 60 градусів, коштує  3 200 гривень. Це вартість хорошого сучасного телефону і через 2-3 роки він міняється на новіший без особливого жалю. Можна змайструвати колектор і самотужки. Прикладів із кресленнями в інтернеті вдосталь.

У Криму під час високого сезону вартість одного пристойного номера середнього класу коштує від 800 гривень до 1200 грн. Виходить що за 3-4 дні можна заробити на сонячну батарею. Її придбання і встановлення за умов використання електроенергії для нагріву води, здатна за сезон легко «відбитися». Для середніх готелів повна окупність десятка хороших колекторів не більше 2 років. Відпочивати до Криму їдуть з травня по жовтень, загалом - до 6 мільйонів туристів. Влада автономії ставить собі амбітну мету за 10 наступних років цю цифру довести до 20 мільйонів, віднадивши відпочивальників з Туреччини, Єгипту інших сонячних країн .

А це величезні енергетичні затрати, які тягарем ляжуть на мережі. Якась частина гостей обов’язково потрапить у халепу із подачею води за графіком. У Автономії це розуміють і втілення енергозберігаючих проектів розпочинають із…соціальної сфери. Правда переважно за гроші, отриманих від продажу квот за Кіотським протоколом.

Развитие возобновляемой энергетики в Украине и усиление собственной энергонезависимости является неизбежным, если страна стремится повысить экономические показатели и выйти на уровень развития своих европейских соседей

А от широкомасштабної роз’яснювальної роботи з приводу економічних переваг альтернативних джерел енергії у приватному помешканні з українцями ніхто не проводить, більше того, наявні - не використовують. На в’їзді до Артеку наштовхнувся на два великі колектори. Вони стоять у хащах, засипані хвоєю і галуззям.

Закинуті сонячні колектори в Криму
Фото: Виталий Ковач
Закинуті сонячні колектори в Криму

У Артеку проблем із подачею води немає, це ж візитка країни. Енергетичні затрати на утримання такого великого табору – величезні. Тому тут планується революція. За словами першого заступника голови Державного агентства екологічних інвестицій Івана Варги, нині на розгляд винесено проект вартістю у 534 мільйони 598 тисяч гривень. Ним передбачено запровадження інноваційних систем керування освітленням приміщень та вулиць, встановлення сонячних колекторів і оптимізацію теплопостачання завдяки тепловим насосам. Свої пропозиції надіслали три провідні японські компанії і нині їх оцінюють фахівці. Коли заплановане почнуть реалізовувати – ще не відомо, але після реконструкції Артек зміниться, обіцяють у Агентстві. А ці колектори, мабуть залишаться пам’ятником енергоощадності.

Курортне містечко Бас поблизу Брістоля змінилося до непізнаваності за останні 20 років. До старовинного і вельможного духу бальнеологічного курорту додалися нотки хайтеку. Сюди віками приїздили монархи погріти у цілющих та теплих джерелах простуджені у кам’яних замках кістки. Ставлення британців до своїх традицій та історії загальновідомі. Тут вони запеклі консерватори. Але тільки не в питаннях енергозбереження. Не дивина, що на вікових родових замках і столітніх музеях видніються сонячні колектори, а на околицях шумлять вітряки та міні ГЕС.

У місті немає великої промисловості, воно живе за рахунок духовного надбання: музеїв, театрів, двох університетів і коледжів. Та у цій британській провінції життя кипить, немов у столиці. Його підігрівають кілька мільйонів туристів. Вони їдуть додому вражені архітектурою, охайними англійськими вуличками і садами та майже фанатичним ставленням городян до економії природних ресурсів. Клімат у Південно - Західній частині Британії м’якший, ніж на решті острова. Відчувається близькість моря. Середньорічна температура - 10 градусів.

В перспективе, если развитие возобновляемой энергетики продолжится, мы должны достичь к 2030 году как минимум 15%-го участия возобновляемых источников в энергобалансе нашей страны. Это значит, что не нужно строить двух новых атомных энергоблока— Николай Пашкевич, председатель Государственного агентства по энергоэффективности и энергосбережению

Але й цього достатньо, щоб максимально використовувати енергію сонця для комунальних потреб. Самі городяни жартують: якщо Лондон столиця королівства, то Бас – столиця енергоефективності. Ощадливість у британців – не ознака скнарості, а відповідальності. У місцевій пресі постійно пишуть про новації та передовий досвід, тут навіть своєрідне капіталістичне змагання розвернулося, хто і як більше зекономить та зменшить викиди СО2. У Лондоні, приміром, вже підрахували, що 36% емісії вуглекислого газу належить саме помешканням. І власники квартир отримують від муніципалітету поради, як утеплювати будинки, яку реконструкцію мереж провести. В підсумку все зводиться до одного - економії.

Тим, у кого не вистачає грошей для впровадження енергозберігаючих технологій менеджери із енергетичного аудиту допомагають навіть оформити заявки на отримання субсидії чи матеріальної допомоги від держави. Разюча відмінність від Ялти. В Україні поки що мало звертають увагу не тільки на енергозбереження, а й на альтернативні технології. Мільярди кубів газу летять у трубу разом із теплом. Стіни панельних будинків палають червоним на екранах теплові зорів, а на люках теплоцентралей можна смажити яєчню.

Ми гріємо небо і землю. Ви маскуєтесь, що бідні, кажуть британці після відвідин України! Якби ви були бідні – то не витрачали б стільки ресурсів надарма. Українська житлово-комунальна сфера потребує для реконструкції близько 700 мільярдів гривень, порахували у профільному міністерстві. Зношеність основних фондів понад 70 %. Жодна із програм енергозбереження і диверсифікації постачання енергоресурсів не виконані.

Коли ж зміниться енергетично Україна - на це питання відповіді не дасть жоден чиновник чи експерт.  Розрізнені проекти, які сьогодні реалізовуються під егідою держави пересічний українець помацати не може, а великі бізнес-проекти чомусь не надихають. Та й сама держава поки не готова дати відповідь на просте запитання, чи потрібно їй це? Якщо виходити із риторики – то так, а якщо з практики – то навіщо у проекті «Енергетичної стратегії до 2030 року» заплановано збільшення на 100 % газу та вугілля для спалення.

Альтернативні джерела енергії у структурі економіки займають лише мізерний 1 %. Однак сьогодні ми на початку великого трансформаційного шляху. Просто вибору іншого немає. Пристосовуватися до світових реалій доведеться вже незабаром. Питання підвищення вартості газу для приватних споживачів залишається відкритим. А коли зимовий грім гряне, тоді українці кинуться вирішувати питання власної альтернативи швидше. А Криму робити це і сам Бог велів.

Тэги: энергетика, Крым, источники энергии, альтернативная энергетика
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?