Спецрежим ПДВ для аграріїв — міфи і реальність

Печать

Цього тижня відбулося дві великі акції протесту аграріїв 30 і 2 липня. Обидві були проти скасування спеціального режиму ПДВ для аграрних виробників. Питання обросло міфами. Спробую пояснити, чим непродумана податкова політика загрожує країні.

Фото: Надано Віталієм Скоциком

Міфи

В країні глибока економічна криза спровокована з однієї сторони війною, а з іншої — відсутністю системних реформ протягом багатьох років. Уряд активно шукає гроші для наповнення бюджету. Разом з тим, у цих пошуках чомусь обмежується лише короткостроковим плануванням наслідків і монетарними засобами, де в основі прийняття рішень лежить один принцип — взяти більше грошей за рахунок збільшення надходжень від податків.

Для обґрунтування збільшення податкового тиску, активно використовуються ЗМІ, де розміщаються піарні матеріали про підприємців, “які не бажають платити”. Під цей каток міфотворчості потрапив і український агросектор. Лише протягом останнього місяця вийшло кілька великих публікацій про те, як “великі агрохолдинги наживаються на спеціальному режимі ПДВ”. Такі матеріали покликані виправдати рішення парламентарів про скасування спеціального режиму ПДВ для аграрних виробників і підвести громадськість до думки, що уряд забирає у багатих для того, щоб допомогти бідним!

Реальність

Реальність є зовсім іншою. Жодна кризова економіка у світовій практиці не вирішила своїх проблем за рахунок збільшення податків. В умовах, коли в країні один з найвищих показників рівня корупції (за рейтингом Transparency International ми посідаємо 142 позицію), одні з найгірших умов для ведення бізнесу (96 за рейтингом Світового банку Doing Business) та одні з найнижчих доходів населення, очевидно потрібно починати із створення умов для бізнесу, а не з підвищення податкового тиску.

Аграрний бізнес в Україні ніколи не мав значної державної підтримки. Цим ми дуже відрізняємося від Європи — де аграрне виробництво переважно дотаційне, та США і Канади — де є розвинута система кредитної підтримки аграрного бізнесу. Якщо у світі агробізнес працює використовуючи приблизно 10-15 % власних коштів і 85-90% кредитних під стабільно низький відсоток на рівні 2-3 % річних, то в Україні кардинально протилежна ситуація. Аграрії змушені покладатися виключно на себе!

Держава не могла давати великі дотації і не могла забезпечити аграрний сектор кредитними коштами. Тому і були створені механізми податкових пільг. Серед них і спеціальний режим адміністрування ПДВ. Саме він дозволяв аграріям хоча б частково зберігати оборотні кошти і вкладати їх у бізнес. Завдяки цим інструментам Україна і сформувала потужний аграрний сектор, який вивів нас на перші позиції за експортом пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшника. У 2014 аграрний сектор став основою економіки України і економікою №1 - створивши разом із суміжними галузями 27 % ВВП і давши третину валютних надходжень.

Очевидно, що в умовах кризи треба йти шляхом зменшення податкового тиску, а надходження до бюджету зростуть за рахунок збільшення економічної активності. Цим шляхом пройшли більшість реформаторів.

Наслідки

Наслідки будуть більш ніж плачевні. Скасування спецрежиму ПДВ вдарить, у першу чергу, не по великих виробниках. Вони мають якийсь запас міцності, і щонайменше зможуть знайти кошти за кордоном. Хоча і великому бізнесу буде набагато важче конкурувати на світових ринках.

У першу чергу, непродумана податкова політика вдарить по малих і середніх виробниках. Завдасть удару по тваринництву і молочарству, яке й так ледве стоїть на ногах. Лише за приблизними підрахунками з галузі “вимиють” 19 млрд.грн обігових коштів. Більше 100 тис.чоловік можуть втратити роботу, а кілька десятків тисяч підприємств припинять своє існування.

Вже наступного року країна може втратити не лише податкові надходження від зниклих підприємств, але й валютні надходження від експорту. Більше того існує реальна загроза соціального бунту, коли людям просто не буде чого їсти. У перспективі, навіть, якщо через кілька років з’являться ресурси для розвитку агросектору і держава почне давати допомогу на рівні з Європою, ми втратимо час і нам знадобляться десятки років, щоб хоча б гарантувати власну продовольчу безпеку за рахунок власного виробництва, не говорячи вже про те, щоб заробляти якісь кошти.

Іншим наслідком може бути зростання тіньового сектору економіки. На сьогодні він складає більше 40 %, але вже до кінця року може сягнути 70 %. Тоді уряду буде ще важче отримати гроші у бюджет.

Майбутнє

Для мене особисто неприйнятна ситуація, коли окремі народні обранці та урядовці настільки зневажають свій народ, що готові у непрозорий спосіб протягувати “потрібні рішення” навіть після того, як пообіцяли цього не робити.

Український народ мудрий і терплячий. Це мирний народ, але в даному випадку у аграріїв відбирають останній шанс заробляти, утримувати свої сім’ї, виплачувати зарплати. Впевнений, аграрії будуть боротися за своє право жити!

Коли влада залишається глуха, тоді народ має право на акції протесту. Цим правом скористалися і аграрії, а якщо влада їх не почує - такий протест може бути набагато масштабнішим та перерости в загальноукраїнський страйк.

Хотілося б, щоб і в уряді, і в парламенті зрозуміли — не потрібно доводити ситуацію до крайнощів. Треба вміти чути свій народ, волю якого ви маєте виконувати!

Тэги: налоги и сборы, НДС, сельское хозяйство, льготы
Печать
Материалы по теме
Читайте в разделе
Анонс

Выбор читателей
Путін відпустив Надію Савченко до України. Чию заслугу в цій події ви вважаєте найбільшою?