Полювання на привидів

Печать

Щось подібне у судовій практиці ще десять років тому можна було трактувати, як аномальне, як те, що не лізе у жодні ворота. Тепер позов проти користувача Інтернет-сайту “YouTube” (“Ютуб”) виглядає цілком прогресивним кроком, який йде у ногу з розвитком інформаційних технологій. Щоправда, підходи, що застосовує орган, який живе і процвітає за кошти платників податків, схожий на пошуки голки у копиці сіна та ставить поважне відомство у комічне становище.

Територіальна інспекція Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області висунула позов на захист ділової репутації на суму 30 тисяч гривень проти громадянина України, хмельничанина Олега Столяра, приписавши останньому авторство двох відеороликів на сайті “YouTube”. При цьому справжній творець носить загадковий нік “MrAqwer22”.

Проміжне судове засідання у цій справі, яке відбулося 20 листопада, не пролляло світла. Сторона позивача наполягала на тому, що автором “MrAqwer22” є не хто інший як Олег Столяр, а відеоролики “Придуркуватість транспортної інспекції” і “Не верьте чиновникам” є працею цієї людини і розміщені на “Ютубі”. Понад те — представниця обласної транспортної інспекції забажала викликати до суду у ролі свідків двох працівників інспекції, котрі повинні переконати Феміду у чистих намірах державного відомства.

Мова йде про буцімто звинувачування працівника транспортної інспекції В.Дзюби до причетності у зникненні сумки пана Столяра. Останній після спілкування у робочому кабінеті Дзюби залишив цей аксесуар, а потім, як з’ясувалося, сумку вдалося віднайти біля смітника поряд з вікнами згаданого співробітника інспекції. Такий збіг обставин прямо суперечить з лінією нападу інспекції, оскільки справа набуває зворотної дії: з підозрюваного пан Столяр перетворюється на потерпілого.

Загадкою залишається й наполягання транспортної інспекції на стягненні зі Столяра штрафу у розмірі 30 тисяч гривень. По-перше, захист і сам обвинувачений відкидають будь-яку причетність до відеороликів, котрі кидають негативну тінь на роботу інспекції. По-друге, головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв’язку і йому підпорядковується. Саме тому, на Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті поширюється дія ч.2 ст. 31 Закону України “Про інформацію”, де зазначено, що “суб’єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.

“У цьому ролику (“Не верьте чиновникам” — авт.) немає конкретних заяв, що окремі державні службовці наділені не належним інтелектуальним розвитком або, що окремі державні службовці скоїли злочин. Жодного твердження, яке б містило неправдиву інформацію та завдало шкоди позивачеві у зазначених відеоматеріалах не було оприлюднено. Тим паче, що законодавство України (ч. 1 ст. 277 ЦК) передбачає право на відповідь або власне тлумачення. Таким чином, транспортна інспекція могла би викласти ролик на “Ютубі” під назвою “Інтелектуальність транспортної інспекції” або “Вірте чиновникам”, — пояснив на суді захисник Столяра, фахівець з юридичного права Микола Стефанчук.

А тепер найкумедніше! Обласна транспортна інспекція вимагає Столяра спростувати лише частину відеоролика “Не верьте чиновникам” (з 1 хв. 02 сек. до 1 хв. 14 сек.). У цьому невелику проміжку з вуст пана Дзюби вилетіли слова, які, якщо не тягнуть на погрозу, то пояснюють специфічне ставлення державного органу до громадянина. “Як ви ставитесь до нас, так і ми ставимось до вас”, — сказав працівник транспортної інспекції В.Дзюба.

Отож, шоу маст гоу он продовжується!

Тэги: суды, транспортная инспекция
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?