Не грузини горщики обпалюють, або як знятися з «корупційного ручника»? Ч.1

Печать

Я б не порівнював і зараз Грузію з Україною. Це країни різного геополітичного, економічного та культурного калібру. Наша Батьківщина не поступається жодній європейській державі. Головна, на мою думку, проблема, у тому, що вона вже століття знаходиться на «корупційному ручнику».

Фото: dw.de

Корупцію часто розглядають як продукт традиційної місцевої культури, ендемічне, а отже, непереборне явище. Досвід Грузії показує, що порочний цикл ендемічної корупції. Проте, важливо зрозуміти фактори, на які варто спиратися у цій антикорупційній ході, у важливому для долі України реформаторському марафоні.

Основні 10 чинників, які вплинули на результати боротьби із корупцією було вперше відображено у дослідженні Світового банку, я ж у свою чергу запланував написати низку блогів, які розкривають зміст останніх та дати вичерпний аналіз передумов їх ефективності. По-перше, наявність політичної волі у керівництва держави. У колишніх республіках СРСР сформувалися цілі корупційні касти та династії.

Волі простих людей побороти корупцію протиставляється витончене маніпулювання з боку влади: поява псевдоопозиції, розпорошення цієї антикорупційної енергії шляхом диференціювання уваги та відволікання на кон’юнктурні резонансні речі. Влада завжди обіграє народ у цій грі. Якщо ж боротьба йде між «корупційними елітами» та «елітами розвитку», така маніпуляція неможлива: розумні та свідомі лідери з другого табору можуть тільки продатися першому.

Отже, воля лідера та, відповідно, його команди – є ключем який відкриває двері війні з корупцією у державі.

По-друге, іншим важливим фактором є запас довіри з боку виборців. Вже на ранок, обраний президент чи прем’єр, має починати справжній наступ на проблеми. Іноді це будуть непопулярні кроки які має підтримати народ. Саакашвілі неодноразово розганяв опозицію, використовуючи кийки та поліцію; його політика, іноді, жорстока та безкомпромісна. Проте, грузини підтримують її, підтримують через успішні реформи і наявну довіру.

По-третє, не може бути вибіркової боротьби з корупцією. Напад на неї повинен мати фронтальний характер.

По-четверте, надзвичайно важливу роль грає кадрове перезавантаження у країні. До керма має бути допущено молоду еліту, а також тих, кого можна швидко і якісно вивчити «на реформатора».

Дерергуляція суспільного життя та економіки – це п’ята важлива позиція. Сюди необхідно додати нестандартність державної політики та новаторство, креативність, широка координація зусиль по усім напрямкам розвитку, використання досвіду інших країн, технологічність змін.

Не можна обійти увагою роль і значення ЗМІ у цій роботі. Наприклад, у Грузії є своєрідна «прореформатрська цензура», коли газети та ТБ знаходяться під пильним суворим контролем адміністрації.

Проте, головне завдання такого патронату – задавати ритм реформам, бути інструментом зворотного зв’язку між громадянином та президентом. Далі буде.

Тэги: Грузия, коррупция, Украина, борьба с коррупцией
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?