Яку країну ми повинні будувати?

Печать

Як не гірко визнавати, але програм партій, кандидатів в депутати чи в президенти переважна більшість виборців не читає. Крім посадовців органів юстиції та виборчих комісій, які зобов’язані вичитувати ці нескінченні «підвищимо», «полегшимо», «забезпечимо» при відповідній реєстрації вказаних суб’єктів, тільки невелика кількість експертів, журналістів та окремих уїдливих виборців піддає ці документи детальному аналізу.

Фото: Макс Левин

Це є зрозумілим тому, що українські політичні конкуренти, як правило, не дуже винахідливі і пропонують електорату майже ідентичні гасла, намагаючись отримати перше місце в перегонах.

В одному з попередніх моїх дописів вже було про безліч програм і про відсутність технологій їх реалізації та про необхідність максимально широкого обговорення з громадськістю тих чи інших тезисів. Фактична відсутність діалогу між «слугами народу» або кандидатів у слуги та самим народом іноді призводить до виникнення не зовсім логічних ситуацій.

Так, у деяких містах України на місцевих виборах головою місцевої ради обирали представника однієї політичної сили, а більшість депутатів отримував політичний супротивник. За правилом, (але не зовсім «правильним») така ситуація вирішувалася й вирішується народженням, добре відомих народові, «тушок», але іноді це призводить до тривалого протистояння ради та її голови, що не йде на користь громаді.

Перманентне перебування українських громадян у стані виборів, хоча й не це є головним чинником, потребує реформування системи місцевого самоврядування. Ця система, яка є, так би мовити, локальним втіленням «єдиного», Конституцією визначеного, «джерела влади в Україні» - народу займає в Основному Законі усього сім статей загально описового змісту серед ста шістдесяти одної. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», якому в травні виповниться п'ятнадцять років, також потребує адаптації до сучасного стану суспільства.

Скажите мне, можно ли провести административную реформу, как реформу изменения функции государственной власти в Украине, без комплексного реформирования системы местного самоуправления? С моей точки зрения, сначала должна быть реформа местного самоуправления.— Петр Порошенко

На мою, думку розпочинати необхідно з перебудови процесу формування представницьких органів територіальних громад – мерів, рад усіх рівнів та їх виконкомів.

За доцільне було би вибори голови перенести до сесійних зал місцевих «парламентів» і обирати його із складу депутатів.

Вибори самих же депутатів проводити за «відкритими списками».

Обов’язково передбачити норму про автоматичне позбавлення депутатських повноважень при виході з фракції, присутність у списках якої гарантувала потенційній «тушці» мандат.

Звісно, крім зміни системи виборів, треба міняти принципи фінансування місцевих громад, чітко розмежувати на території функції і повноваження держави і громад та їх органів, вирішити проблеми власності і комунальних послуг і ще багато чого, але визначення того, хто і як буде приймати рішення та, головне – нести відповідальність за таки рішення є першочерговим завданням.

Втілення цих пропозицій дозволило би значно підвищити рівень відповідальності та комунікативності як політичних команд в цілому так й окремих її представників. Депутатські корпуси природним шляхом позбавилися би майже ворожого протистояння і перейшли до політичного діалогу та дискусії.

Політичні лідери привчилися б реально відповідати за програми своїх сил та позицію своїх соратників.

Виборці ж мають повірити в дійсність права свого вибору, можливість захистити його і своєю мірою відповідати за своє волевиявлення.

І ще один значущий фактор на користь змін виборчої системи до місцевих рад.

На прикладі цієї реформи, аналізуючи і позитивні і негативні результати, можна перейти к формуванню національного парламенту – представницького органу влади народу та , в подальшому, зібрати усі апробовані виборчі правила та норми в єдиний кодекс виборчого права.

Немає жодного сумніву в ефективності запропонованих шляхів за єдиної умови – виключення найменшого адміністративного і корупційного впливу на суб’єктів виборчих процесів.

Тэги: самоуправление, местные выборы, реформы, выборы в Верховную Раду
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей
Партія Медведчука заявила, що її лідера хочуть убити нардепи Сергій Висоцький, Микола Княжицький та Андрій Левус. Кого, на вашу думку, явно бракує в цьому “списку жорстоких кілерів”?