Хто належатиме до еліти нації?

Печать

Днями завершився термін подачі документів для бажаючих відібратися до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації». За неофіційними повідомленнями, заявок майже не надійшло. На мій погляд, тотальна відмова прогресивних громадян, які знають собі ціну, від участі у запропонованому владою «змаганні» свідчить про усвідомлення ними неможливості чесно обійняти гідну посаду з метою чесної праці в теперішній системі державного управління України.

Фото: Макс Левин

Про штучність та оманливість вигаданого кадрового механізму говорить підозріло гучна назва самого проекту, схожа на банальну «замануху» з подальшою «розводкою» наївних (краще не будемо називати того слова, що тут напрошується). Адже хіба думаюча людина повірить, що поняття еліти раптом стало сприйматися правлячим класом України виключно крізь призму виняткових розумових здібностей і тому подібних чеснот, а матеріальне становище, родинні або інші зв’язки вже зовсім неактуальні?

Наші дні, на жаль, демонструють зворотність пріоритетів. Проте залишаючись реалістом, не можу відмовити собі у розкоші вимагати неможливого. Ідеться про дійсну необхідність запропонувати суспільству якісно відмінне бачення сучасного представника державної еліти. У його основу мають бути покладені сталі морально-етичні та духовно-ціннісні орієнтації людини, які у поєднанні з ґрунтовними інтелектуальними та професійними чинниками, визначатимуть її поведінку на ниві державного служіння. У цьому контексті постає питання подолання найактуальнішої проблеми в середовищі нинішньої владної псевдоеліти, а саме: безмежного прагнення панувати та невміння служити.

Герман Гессе у своїй праці «Гра в бісер» сформулював такі ідейні підходи до справді елітарного служіння:

  • чим вища посада, тим більший обов’язок;
  • чим більша влада, тим суворіша служба;
  • чим сильніша особистість при владі, тим більш неприпустима її сваволя;
  • людина при владі стає тим корисніша, чим більше її життя й думки спрямовані на духовне та неособисте, чим більше вона вміє служити, а значить й жертвувати собою, тобто підпорядковувати власні інтереси суспільним пріоритетам.

Наведені слова можуть здаватися фантастичними з точки зору сучасної України, але саме такі характеристики обов’язково матиме нова еліта (без лапок) нашої політичної нації. Оберемо її ми, українці, коли дозріємо. І напевне серед цих людей будуть ті, хто сьогодні не записувався до «еліти Януковича».

Тэги: Виктор Янукович, элита
Печать
Читайте в разделе
Анонс
Выбор читателей