Інтелектуальні «раби» Андрія Єрмолаєва

Печать

«Это неправда, что у нас все сидят и помалкивают! Кто сидит, а кто и помалкивает». Цей вдалий жарт білоруських сатириків стосовно давно відомої ситуації у їхній країні тепер влучно відбиває українські реалії. Остання частина наведеного висловлювання може бути наочно проілюстрована прикладом із життя Національного інституту стратегічних досліджень.

Фото: obozrevatel.com

Вказана президентська науково-аналітична установа, очолювана політологом з телеекранів Андрієм Єрмолаєвим, налічує у своєму складі не одну сотню представників розумової праці, які покликані постійно забезпечувати главу держави практичними та неупередженими рекомендаціями щодо шляхів поліпшення зовнішнього та внутрішнього становища нашої країни, керуючись лише об’єктивними фактами. При цьому специфіка особистості того чи іншого Президента України не повинна заважати державним експертам (переважно кандидатам і докторам наук) висловлювати принципову позицію, а не намагатися догодити забаганкам «гаранта».   

Андрій Єрмолаєв, схоже, зовсім іншої думки. Судіть самі: на виконання планових завдань у Національному інституту стратегічних досліджень була підготовлена аналітична записка «Стратегія зовнішньої політики України щодо Європейського Союзу в контексті українсько-російських відносин» за моїм авторством, серед ключових висновків якої значилася така теза:

«Геостратегічний вимір відносин з Україною не став пріоритетним для ЄС не лише через внутрішні проблеми спільноти. Значною мірою це пояснюється суперечливістю зустрічного руху з боку нашої держави, що полягає, насамперед, у не повній відповідності обраного політичного курсу очікуванням європейської сторони. Так, останнім часом висловлюються занепокоєння станом реформування українського законодавства у галузі судочинства. За даних обставин, зокрема, відчутно ускладнюється процес укладання угоди про асоціацію з ЄС. Виходячи із необхідності подальшого зміцнення довіри до України на європейському напрямі зовнішньої політики, вбачається доцільним законодавчо врегулювати актуальне питання співвідношення кримінальної та політичної відповідальності посадових осіб в Україні з урахуванням положень резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 26.01.2012 №1862(2012) про функціонування демократичних інститутів в Україні».

Ось вона правда-матка! За це мені, як державному службовцю, громадяни гроші платять! Хоча мова езопова (науковий стиль передбачає відповідні «навороти»), але суть – незаперечна. Весь світ сьогодні волає простими словами: «Юлі – волю!» На жаль, Андрію Єрмолаєву не вистачило державницького духу, щоб покласти цей документ на стіл Віктору Януковичу як продукт Національного інституту стратегічних досліджень. Більше того, він оголосив війну його автору з метою примусити мовчати. За таку «крамолу» мені «поставили на вид» та порекомендували добровільно звільнитися.

На відміну від пана директора Єрмолаєва, якому, виявляється, потрібні не самостійно мислячі аналітики, а інтелектуальні «раби», я не тримаюся за посаду і не збираюсь відмовлятися від власних поглядів. Зосереджуючись відтепер на громадській роботі, хочу підтримати моїх колег по Національному інституту стратегічних досліджень словами, діаметрально протилежними згаданим на початку: «Не стоит прогибаться под изменчивый мир, однажды он прогнётся под нас!»     

Тэги: украино-российские отношения, евроинтеграция, стратегия
Печать
Читайте в разделе
Выбор читателей
В.о. директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції призначено 23-річну Анну Калинчук. Ваша реакція з цього приводу?